Синдром анорексії-кахексії у онкологічних хворих

Синдром анорексії-кахексії у онкологічних хворих (САКОБ) - це багатофакторний синдром із наростаючою втратою маси скелетної мускулатури (із втратою жирової тканини або без неї) внаслідок зниження споживання їжі та дисбалансу метаболічних процесів в організмі, що супроводжується порушеннями білкового та енергетичного обміну. За даними статистики 50% онкологічних хворих помирають внаслідок розвитку синдрому анорексії-кахексії. При цьому втрата маси тіла більш ніж на 80% відбувається за останні 2 тижні життя онкологічного хворого.

З 2000 р. САКОБ вважають незалежним маркером, що визначає виживання онкологічних хворих, особливо для пацієнтів зі сприятливим прогнозом (хороший об'єктивний статус, ранні стадії захворювання).

Основний патогенетичний механізм розвитку синдрому анорексії-кахексії зумовлений багатофакторними процесами. Реалізація симптомів пов'язана з впливом медіаторів (фактору некрозу пухлин – TNF-, інтерлейкінів – IL-6, IL-1) на органи-мішені внаслідок запалення, зі зменшенням споживання їжі, порушенням метаболізму, зокрема, прискорений катаболізм. Прискорений катаболізм виникає переважно за рахунок прогресування пухлини, супутньої патології, зниження фізичної активності, дефіциту харчування, побічних ефектів хіміотерапії та ін. Все це призводить до нераціонального використання жирової та м'язової тканин, зменшення м'язової маси та посилення втоми.

Найбільш поширеним методом оцінки ступеня гіперкатаболізму є аналіз рівня С-реактивного білка, що визначає виразність білкового виснаження. МоніторингС-реактивного білка дозволяє своєчасно запобігти розвитку поживної недостатності, а також здійснювати контроль нутритивної підтримки, що проводиться. Цей показник мало інформативний при прогресуванні захворювання або на фоні проведення хіміотерапії, коли катаболізм не супроводжується підвищенням С-реактивного білка.

синдром
Ключовими клінічними симптомами, які необхідно оцінити у онкологічного хворого для запобігання розвитку кахексії та рефрактерної кахексії, є: анорексія, втома, швидке насичення,втрата скелетної мускулатури. Також необхідно оцінювати індекс маси тіла, за можливості провести динамометрію. Необхідність виконання динамометрії пов'язані з тим, що індекс маси тіла може давати хибнонегативний результат, тобто. "хибну" впевненість про відсутність синдрому анорексії-кахексії, наприклад, у пацієнтів з ожирінням (у них є високий індекс маси тіла, отже, критерій зниження маси тіла втрачає своє діагностичне значення). Важливими показниками фізичного та психологічного статусу пацієнта є оцінка зашкалою ECOG,індекс Карновського,опитувач EORTC QLQ C-30.

Скринінг синдрому анорексії-кахексії. На ризик розвитку САКОБ вказують такі клінічні та лабораторні показники, як втрата маси тіла > 5% за період