Сірководень у Чорному морі, Очаківський портал

Мабуть, найвідоміший факт про наше море – майже все його життя зосереджене у поверхневому 100-метровому шарі. Далі трапляються лише кілька видів бактерій. Іншого життя немає, тому що немає кисню. Бактерії, що живуть там, розкладаючи залишки, що потрапляють з поверхні, виділяють сірководень. Сірководень є отрутою для тварин та рослин – паралізує клітинне дихання у мітохондріях.

Діяльність бактерій у Чорному морі йде з величезною інтенсивністю, і у процесі бродіння має більшу активність. Дослідження цього питання 1890-1891г. провела першу чорноморську дослідницьку експедицію, на чолі з академіком Н.Д. Зеленським та лікарем Брусиловським.

Академік Зеленський Н.Д.

У ході експедиції було з'ясовано, що Чорне море лише на 10% складається із чистої води, а на 90% із сірководню.

Нижній шар Чорного моря практично неживий. Там не здатні вижити ані риби, ані водорості. Але існують окремі види бактерій. У 1890 р. вчені виявили особливий рід бактерій «Microspira aestuarii», які і «винні» в утворенні сірководню.

1890-1891р. Перша чорноморська дослідна експедиція.

Глибина Чорного моря майже 2000 метрів.

І лише 100-150 метрів (а де-не-де всього 50 метрів) верхнього шару води придатні до життя. Інша вода, при попаданні в вищі шари - завдають чималої шкоди морським мешканцям.

Відбувається це найчастіше в спекотну та тиху погоду, коли утруднюється природно перемішування шарів води та утворюється дефіцит кисню. В цей час і настає мор риби. Але перший же шторм знову встановлює хитку природну рівновагу.

1927 року кримчани могли спостерігатистрашне та лякаюче явище. Горіло море. Причиною став землетрус біля берегів Ялти силою 9 балів. Очевидці цього явища описували величезні стовпи полум'я заввишки кілька сотень метрів та жахливий запах тухлих яєць.

Причин накопичення сірководню у глибинних шарах Чорного моря висувається кілька. Це й анаеробні бактерії, що у розкладанні останків живих організмів. І специфічне сполучення моря зі Світовим океаном через вузьку протоку Босфор. Багато хто пояснює це і збільшенням кількості сірководню, що потрапляє зі стоками життєдіяльності людини.

У 20-х р. минулого століття, утворення сірководню було вивчено вченими та доведено, що весь сірководень, який накопичується у глибинних частинах Чорного моря, має біогенний характер. Активний шар Чорного моря складає з 13% обсягу, 88% довкілля бактерій. При нормальній кількості кисню, сірководню не вдається розвиватися, якщо відбувається вертикальна циркуляція.

Рішення проблеми. Людство не звикло «чекати милостей від природи» тому питання накопичення сірководню в Чорному морі хвилює багатьох учених. Пропонуються варіанти вирішення проблеми.

Ось дві основні. Сірководень при згорянні виділяє величезну кількість тепла, тому вчені запропонували варіант використання чорноморського сірководню як паливо. Група вчених із Херсона запропонувала наступне рішення щодо «доставки» палива. Передбачається опустити на глибину близько 80 метрів міцну трубу і один раз підняти воду. Внаслідок різниці тиску утворюється фонтан, що складається з газу та води. Простіше кажучи, станеться ефект, аналогічний відкриттю пляшки шампанського.

Розроблено й інший спосіб підйому сірководню на поверхню моря. Вчені запропонували пустити трубамипрісну воду з меншою щільністю, ніж у морської води. Декілька таких труб, що створюють ефект штучної аерації, дозволили б зупинити процес поширення сірководню і поступово повністю його усунути. Такі маніпуляції вже зараз ефективно проводяться для очищення акваріумів та невеликих водойм.

С.Кузнец, держінспектор з охорони довкілля Чорного моря Використані матеріали інтернету