Складаємо казку про вовка
для дітей та батьків
Навігація за записами

Казка «Жив-був вовк» Автор: Ірис Ревю
Жив-був вовк Волян. Сірий, ікластий, небезпечний. Іде вовк лісом і гарчить:
— Я найсильніший, найстрашніший. Я сірий вовк, зубами клац.
— Розходься, чесний люд, — продовжує вовк, — я йду. Ховайтеся під кущами, за деревами звір і птах, а то розірву, та з'їм! Одним видом лютим налякаю.
А заєць Хлопчик чує слова вовка, але анітрохи не боїться їх.
Виходить він назустріч вовку Воляну, і простягає йому льодяник.
— Бери, сірий, частуйся. І вовченят своїм віднеси, — і продовжує:
— Ти що, вовку, друже, кричиш, лякаєш чесний народ? Нову роль у Лісовому театрі отримав? Роль страшного вовка?
- Угу, - відповідає вовк Волян. - Ох, і важко мені її репетирувати, адже я добрий вовк, а не злий.
Заєць допоміг вовку прорепетирувати роль, а потім поскакав додому.
А вовк спробував солодкий заячий льодяник, і, веселий, подався додому.
Бувають на світі добрі вовки!