Сліпий траст» Порошенко

Відповідальність за президентську "офшорну історію", краєчок якої видався з панамських засіків Mossack Fonseca, у результаті перекладається на консалтингові та юридичні компанії — люди ринку, не політики, не врахували репутаційних ризиків. І справді, сидячи у кріслі народного лідера, офшори на своє ім'я реєструють хіба що вожді племен. І помилка це чи жадібність, не нам судити.

У даному матеріалі вона вкотре пояснює, чому «сліпий траст», в управління якого Порошенко нещодавно передав свою компанію «Рошен» — це не більше ніж фіговий листок.

Як пояснюється у статті, траст є безвідкличний і "сліпий". Тобто керуюча компанія не зможе його самовільно скасувати, а вигодонабувач, у даному випадку Порошенко, не має права отримувати від управителя та будь-яких осіб, пов'язаних із трастом, інформацію про його активи та стан бізнесу. Трастовий договір не може бути розірваний доти, доки Петро Олексійович залишається президентом України. Зате може бути розірваний, і напевно буде після закінчення його президентського терміну.

«Номінально активи передані в управління третій особі, але перша особа нашої держави точно не забуде, що це все ще її активи. Відповідно, нікуди не зникають мотиви, яких президент хотів їх позбутися. Адже мова, перш за все, йшла про уникнення конфлікту інтересів. Але якщо бізнес належить президенту, нехай навіть через траст, це не применшує його бажання за рахунок президентських можливостей зміцнювати активи, щоб після каденції повернутися до управління бізнесом, що зріс за цей час. Ми ж не припускаємо всерйоз, що глава держави вручну керує кондитерськими фабриками, скляним заводом, страховою компанією та спортивним клубом? ДляЦе роблять менеджери, а вони, як і реальний власник цих підприємств, після переходу в траст не зміняться, як і не обірвуться їхні прямі контакти з кінцевим бенефіціаром, які не десь там, а тут в Україні», — пояснила Самаєва.

І додала, що загалом Порошенко ніколи не випускав із рук свій бізнес, лобіюючи та просуваючи інтереси свого бізнесу, будучи і депутатом чотирьох скликань, і секретарем РНБО, і міністром закордонних справ, і міністром економіки.

Ось, як я тоді аргументував: «Навіть не керуючи безпосередньо своїм підприємством, президент Порошенко та його соратники (в АП, уряді, Генпрокуратурі, Нацбанку, Верховній Раді тощо) за бажання зможуть все одно прямо чи опосередковано сприяти успішності роботи компанії "Рошен". А таке бажання у Петра Олексійовича, звісно, буде. Тому його «Рошен» навіть під управлінням «сліпого трасту» посилено оберігатиметься прокуратурою, фіскальними службами, судами, санепідслужбами, пожежниками тощо. конференції посилено нахвалював пані Гонтареву). Питання щодо експорту-імпорту компанією «Рошен» активно вирішуватимуться на митниці, в Мінекономіки та МЗС. І т. д., і т. п. Крім того, нинішні керівники «шоколадної імперії» Порошенка призначалися на ці посади ним же. І вони чудово розуміють, хто є головним господарем. Тим більше, що після завершення президентства Порошенко знову стане босом не лише де-факто, а й де-юре».

Зараз і Самаєва, та й багато інших експертів наводять, в принципі такі ж агрументи, як я чотири місяці тому.

У сьогоднішній статті у «Дзеркалі тижня» Самаєва акцентує увагу на ще одному дуже важливому.моменті. Вона нагадує, що чомусь Порошенко та його юристи-фінансисти говорять зараз у прив'язці до «сліпого трасту» лише про кондитерську компанію «Рошен», тоді як президент має ще багато інших бізнесів.

У статті наводиться перелік інших активів Порошенка:

І це правильний акцент. Тим більше, що, як учора розповіли журналісти програми "Схеми", у Порошенка багато офшорних компаній, які він використовує вже давно — з метою ухилення від сплати податків.

Можна не сумніватися, що всі підприємства, які належать Порошенку, перелік яких привело зараз «Дзеркало тижня», працювало всі минулі роки і працюють зараз саме з використанням різних офшорних схем.

Загалом, зараз уже стало, сподіваюся, очевидним для всіх людей, що думають, що навіть отримавши президентську булаву після кривавого Майдану і в умовах війни в країні Порошенко залишився тим, ким він був завжди — типовим баригою-олігархом. А свою високу посаду він використовує насамперед для особистого збагачення.