Собаки в стилі євро, Погані собаки

Чому у Європі собаки виховані?

Нещодавно я була у Великобританії в гостях у своїх друзів-американців, які перебралися з Далласа до Лондона, Південного Кенсінгтона. Після переїзду вони завели кішку і тепер думають про цуценя. Згадавши свій колишній досвід виховання собаки, мої друзі вирішили, що впоралися з цим не так вже й добре, тому що манери їхнього минулого собаки не йшли в жодне порівняння з лондонською поведінкою.

Коли ми балакали за чашкою чаю, друзі запитали мене як дресирувальника: «Чому лондонські собаки поводяться краще, ніж американські? Що британці роблять по-іншому?

Я відповіла, що постараюся з'ясувати причину і поспостерігаю за собаками під час подорожі Європою – Англією, Бельгією та Францією, а потім розповім, що мені вдалося дізнатися. Ось мої спостереження:

У Великій Британії та інших країнах собак пускають майже всюди. У Бельгії ми бачили їх у пекарнях, у Франції – у магазинах іграшок, в Англії собаки були у Стоунхенджі, на ринках, на витягах, у трамваях та поїздах.
Собак без повідців можна побачити майже скрізь, окрім районів, де водяться водоплавні птахи.
Батьки не схвалюють спілкування дітей із чужими собаками. Багато разів я чула, як дорослі кажуть: «Дорогий, не заважай собачці».
Власники не подають команди. Я ніколи не бачила, щоб собаку просили почекати, перш ніж пройти через двері, сісти, щоб її погладили, сидіти спокійно в поїзді або полежати під столом. Собаки часто так робили, хоч їх ніхто про це не просив.
Європейські цуценята чинили так само, як і американські. На ринку дев'ятимісячний чорний лабрадор застрибнув на прилавок, щоб понюхати сир. Невеликий метис постійно зупинявся, щоб вивчити всі цікаві запахи землі. Юний бульдог нехотів спускатися в метро і чинив опір, а господар умовляв його йти вниз. Людина спеціально йшла швидко, щоб його маленьке цуценя не встигало хапати все, що трапиться по дорозі. Ніщо з побаченого не дає підстав вважати, що європейські собаки народжуються з добрими манерами.
Люди у громадських місцях ігнорують собак. Я ніколи не бачила, щоб хтось просив дозволу у господаря незнайомого собаки погладити або почастувати його. Коли я хотіла дізнатися про вік і породу, то чула короткі відповіді. Коли я робила комплімент, то мені часто відповідали лише: «О, як мило». Собаки теж поводяться стримано поряд із одноплемінниками. Вони можуть бачити один одного або знаходитися поряд, але не обнюхуються та не грають.

З раннього віку для службових собак створюється середовище, яке підтримує їхній спокійний стан і комфорт. Молоді робітники собаки під час навчання проходять через натовп людей, які не звертають на них уваги. Дітей навчають не відволікати собак на роботі. Коли такі собаки навчаються чи працюють, то не граються з іншими. Так відбувається тому, що всі розуміють: відволікаючи собаку та хендлера, ми ускладнюємо їхню роботу.

Як тренер я знаю, що знайомство з різною обстановкою та ігнорування з боку незнайомців допомагає собакам та їхнім господарям досягти успіху. Коли сторонні люди пропонують частування і увагу або дозволяють своїм собакам вторгатися в простір інших, це створює у тварин певні емоційні реакції, які виникатимуть щоразу, коли підійде незнайома людина чи собака. Іноді емоції бувають приємними, але найчастіше зустрічаються прояви занепокоєння, надмірного збудження та оборонної поведінки.

Немає потреби просити собаку сісти, якщо ніхто не наближається. Якщо люди довкола ігнорують собаку, тоу неї, як правило, не буде причин тягтися до незнайомців. Якщо походи в нові місця - звичайне явище, то собака не збуджується і не прориватиметься крізь двері. Якщо гавкіт і стрибки у молодих собак послідовно ігнорувати, це ніколи не стане для них грою або способом привернути увагу.

На відміну від американців, на яких накладено обмеження, європейці мають можливість постійно знайомити своїх собак із новими місцями, звуками, запахами, що забезпечує ментальну стимуляцію без перезбудження.

Якщо собака нічого не отримує від сторонніх людей, то у власника ніколи не буде проблем з тим, як впоратися з її збудженням чи переляком. Якщо собака не отримує нічого цікавого з інших джерел, то він має можливість зосередитися на власнику. Люди можуть працювати або відпочивати зі своїми вихованцями в різних місцях без необхідності відважувати незнайомців, а собаки знаходять впевненість і знають, чого чекати.

Розповівши про свої враження друзям, я зазначила, що у них не буде жодних проблем із вихованням гарного європейського собаки. Їхні сусіди-лондонці роблять 75% роботи просто не звертаючи уваги на собаку в громадських місцях та утримуючи дітей від спілкування з нею, що дає тварині можливість соціалізуватися серед безлічі стимулів. Моїм друзям потрібно буде створити хороший контакт із цуценям та навчити його базовим навичкам. Виявилося, справа не в тому, що в Європі по-іншому виховують собак, а в тому, що по-іншому поводяться оточуючі.

Керуйте процесом

Хоча можливості для соціалізації собак у США більш обмежені, ніж у Європі, існують способи прищепити нашим собакам поведінку в європейському стилі:

Нехай ваш вихованець отримує нейтральний досвід у різнихмісцях. Найкращий спосіб - це ввічливо просити перехожих не гладити собаку, поки вона знаходиться на шестифутовому повідку. Тоді вона зрозуміє: якщо короткий повідець, то чужі люди її ігнорують, а без повідця є можливість спілкуватися і грати. Якщо у вас немає доступу до місць, де можна відпускати собаку з повідця, пристебніть 30-футовий тренувальний трос.
Заохочуйте собаку похвалою та увагою, коли вона помічає нових людей, собак, гучні звуки чи дивні предмети. Заохочуйте себе до себе, щоб підтримувати спокійну поведінку. Дуже бурхливий контакт може призвести до перезбудження і цуценя, і дорослого собаки.
Тримайте під рукою цінну нагороду на випадок, якщо [незнайома] людина чи собака підійде до вас. Якщо ви прогулювалися, то продовжуйте йти далі, а як тільки собака заспокоїться і подивиться на вас, дайте ласощі. Якщо ви сиділи на місці, і до вас підійшли, то зачекайте, доки незнайомець відійде, а потім винагородіть собаку за увагу до вас.
Використовуйте іграшки з їжею у своїх інтересах. Потренуйтеся ходити у жваві місця, де можна сісти. Покладіть іграшку з їжею біля своїх ніг і не дозволяйте нікому гладити собаку. Через кілька повторів більшість собак навчиться лягати та заспокоюватися, як тільки господар сяде.