Судимість – та мозоль Алішера Усманова, яку охороняє армія правників Економіка та бізнес Newsland
«Хорошими справами прославитися не можна» – цей девіз старенької Шапокляк спростував бізнесмен Алішер Усманов. Він став широко відомим саме після того, як повернув в Україну мультфільми (про Шапокляк також) та колекцію українського мистецтва Вишневської та Ростроповича.
Біографія самого Алішера Усманова така, що нею можна зняти не мультфільм, а цілий серіал. Майбутній мільйонер народився у скромному місті Чуст Наманганської області Узбекистану, у великій за радянськими мірками сім'ї – четверо дітей, з яких Алішер був найстаршим. Дитинство майбутній бізнесмен провів у Ташкенті, куди перевели працювати його батька, прокурорського службовця. Незабаром батько очолив міську прокуратуру, а громадською лінією ще якось опікувався шкільною освітою. Звичайно, його діти ходили до кращої школи Ташкента.
– Потрапити до нас було престижно, а Алішер ще навчався у фізико-математичному класі, – розповіла директорка ташкентської школи Сайхіда Якубжанова. – Оцінки в нього були лише гарні та відмінні, батько їх суворо виховував.
У «золотого хлопчика» та захоплення були непрості. Ще у школі він записався до секції фехтування. Це був аристократичний та досить екзотичний для Азії спорт. У нинішньому Узбекистані його немає й близько, сказали мені спортивні чиновники Ташкента. А люди простіші за мене просто запитували: «А фехтування – це що таке?» У Усманова – любов до «тонких» видів діяльності. Його і зараз можна побачити на балеті чи в опері, але не на тусовках у Куршевелі. Та й тренування зі шпагою не пройшли для нього задарма: Усманов став чемпіоном Узбекистану з фехтування, набув корисних для бізнесу та життя навичок (основний принцип фехтувальника – уникати відкритої бійки), аголовне – познайомився у спортзалі зі своєю майбутньою дружиною – відомим тренером із художньої гімнастики Іриною Вінер.
Вищу освіту Усманов здобував у Москві, в одному з найпрестижніших вишів радянського часу – МДІМВ. З одним своїм однокурсником – відомим Сергієм Ястржембським він дружить усе життя. У квартирі Ястреба Усманов навіть жив у свій час, поки сам Ястржембський працював за кордоном. Після МДІМВ Усманов повернувся до Ташкента, став комсомольським працівником і захоплено будував соціалізм.
- Жодних задатків до бізнесу у нього і не було, - стверджує колега по комсомолу Баходир Юлдашев. – Він вірив у радянську розподільчу систему та працював для її процвітання. Я пам'ятаю, як він весь час на швидкості гасав поверхами ЦК комсомолу – тоді він був зовсім іншою комплекцією: витончений, підтягнутий і юркий. Він з усіма міг порозумітися. Дуже комунікабельний.
Ця якість - з усіма ладнати, ні з ким не ворогувати - Усманов переніс потім на бізнес. Хоча у його галузі – металургії – гіганти билися по-чорному.
- Я волію мати справу з усією бізнес-спільнотою - якщо програти, то всім потроху, якщо виграти, то теж у всіх потроху.
Така тактика Усманова дає свої плоди. М'який і усміхнений, він пережив жорстких і непохитних титанів.
Алішер Усманов провів у колонії 6 років – звільнився раніше терміну «за хорошу поведінку та щире каяття».
Вчорашньому ув'язненому довелося поставити хрест на комсомолі та кар'єрі юриста-міжнародника. Залишався бізнес.
Завдяки добрим сімейним зв'язкам Усманов опинився біля керма кількох комерційних фірм, серед яких була й організація vip-полювання на рідкісних тварин на Памірі. Якось Усманов зрозумів, що за ним самим почалося полювання. Розповідають,що багатий іноземний клієнт став недвозначно вербувати узбецького бізнесмена однієї іноземної розвідки. Усманов шпигунити не погодився, а навпаки, розкрив КДБ злочинний задум ворогів. Кажуть, що саме на цьому «шпигунському» ґрунті Усманов познайомився зі співробітником, а в майбутньому – впливовим генералом КДБ та головою Росозброєння Євгеном Ананьєвим.
Чекіст та його підопічний зустрінуться ще не раз. Після переїзду до Москви Усманов організував цех із виробництва целофанових пакетів, який мало не погорів за однієї з перевірок. На допомогу нібито прийшов Ананьєв. Усманов, який уникнув другої посадки, вийшов на новий етап у бізнесі – послідовно створив кілька банків, у правлінні яких засідали генерали СЗР і КДБ. Дружба з силовиками виявилася корисною для бізнесу, але не завадила Усманову створити іншу фінансову компанію, в засновниках якої були особи, які фігурували в газетних публікаціях як члени сонцівського угруповання. «Він уміє ладити з усіма».
1997 року Усманов зробив своєчасний поворот у бік «вічних цінностей» – він обрав газ і метал, діючи за принципом: газ – країні, метал – собі. Тодішній глава Газпрому Рем Вяхірєв доручив Усманову делікатну місію: повернути до держкорпорації активи, що розійшлися приватними кишенями. Цим зайнявся спеціально створений Газпромінвестхолдинг. Усманов упорався із завданням так успішно, що сидів при Газпромі навіть після зміни голови та майже всієї команди.
Деякі експерти вважають, що сплеск благодійності Усманова – ширма для відволікання уваги від англійського скандалу, а також від його твердих намірів пробитися до «металургійних королів» України та бажання придбати іноземний футбольний клуб (за аналогічну купівлю Романа Абрамовича икається досі). Але навряд чиУсманов важко страждає за витраченими на благодійність грошах - кажуть, що він і до цього не був скупим. Найкращим вихованкам своєї дружини – гімнасткам робив дорогі подарунки: комусь машину, комусь квартиру.
Чим володіє Усманов
Металургійний холдинг «Металоінвест»
Видавничий дім "Комерсант"
75% каналу "Муз-ТВ"
23% англійського футбольного клубу "Арсенал"