У коханні завжди так, нас наздоганяють одні, ми женемося за іншими

Є тільки Я та Ти. Решта не має значення.

У коханні завжди так, нас наздоганяють одні, ми женемося за іншими.

Поки триває ця гонка ти завжди впевнений, що якщо не вийде наздогнати ту, яка попереду, достатньо лише німого пригальмувати, і та, яка гналася за тобою, виявиться поряд. Але ти обертаєшся, а її там нема.

Здивовано скидаєш швидкість, намагаєшся розглянути її в стовпі власного пилу, але ні, вона зникла, розчинилася. А може просто втомилася, заплющила очі і вилетіла на зустрічну, по якій теж хтось гнався за кимось. І вони залишилися там, удвох.

Ти повільно повертаєш на узбіччя і бачиш, як видаляються і розчиняються в темряві задні вогні. Ти розумієш, що тобі вже не наздогнати їх та й немає бажання. Ти розумієш, що в цій гонці переслідування ведучий був потрібен тобі лише для того, щоб тримати дистанцію з веденим. Тримати цей шалений темп, у якому тебе складно наздогнати.

І ось ти стоїш на узбіччі, у темряві. Повз проносяться на швидкості такі самі гонщики. Групами. По 2, по 3, а то й по 5 учасників заїзду. Але ти не чуєш ніякого шуму, крім легких стуків у твоєму моторі, що остигає.

Ти чекаєш, зараз вона з'явиться з темряви, зупиниться поруч, підійде, обійме, і ви стоятимете так удвох, до світанку, з тією, якою ти справді дорогий і потрібен. З тієї, що витратила величезну кількість енергії, переступила через самолюбство, поїхала далеко, у невідомість, тільки в надії наздогнати тебе.

Але твоє самолюбство професійного гонщика, який бере участь у цьому заїзді на виживання не вперше, не дозволяє тобі зробити цей крок одразу, поки що не пізно. Ти починаєш розуміти, що навітьвідірвавшись далеко вперед, ти програв! Безглуздо, але факт!

А у відповідь чуєш зітхання і коротке: "Пробач, я проскочила поворот, нам більше не по дорозі".

Любіть один одного, поважайте, цінуйте кожен крок, на який йдуть заради вас ті, хто справді хоче бути поряд!

Мало що ранить сильніше, ніж байдужість людини, якій ти щойно був дорогий. Особливо, коли розумієш, що ця "байдужість" їй теж дається насилу, з болем у грудях, з болем від дотику полум'я та льоду.

Поки я міркував, мені хтось моргнув фарами, проносячись повз. Заводжу мотор, роблю музику голосніше, включаю передачу, пробуксування, новий заїзд.