У Лондоні з’їли першу в історії котлету зі штучно вирощеного м’яса
В Англії журналістів запросили на історичну дегустацію котлети. Вперше у світі шматок яловичини виростили у пробірці. Вчені взяли стовбурові клітини корови та змусили їх розмножуватися. Добровольців запросили спробувати, що вийшло.
Увага десятків світових телеканалів прикута до одного з ресторанів у Лондоні, де приготували найдорожчий гамбургер у світі - котлета коштує 250 мільйонів фунтів. Але головне - це м'ясо вирощене зі стовбурових клітин корови. Жодних протестів зелених, адже нікого не вбивали і жодна тварина не постраждала. Правда і фарш – безбарвний. Але для вчених – це не проблема.
"Ми підсилили колір за допомогою бурякового соку та шафрану – вийшло цілком природно", – пояснює професор фізіології Маастрихтського університету Марк Пост.
Професор Марк Пост працював над створенням штучного бургера майже рік – і ось він шипить на сковорідці. Два добровольці - обидва журналісти, з'ївши по шматочку, тепер теж увійдуть до історії.
"Текстура така, що з'являється відчуття, немов у роті м'ясо. Чого в ньому немає - так це жиру. Це недолік. Але все одно - начебто відкусив гамбургер", - ділиться враженнями Джош Шонвальд.
"На смак це м'ясо, не розвалюється і виглядає також. Я знаю, що йому спеціально надали червоного кольору. Але ніяких барвників я не відчула. Так що на м'ясо дуже схоже, хоча не таке жирне", - додає Хенні Ройтцлер.
Професор Пост каже: технологія виробництва цього майже м'яса нескладна. Клітини вчені взяли у звичайної корови і створили спеціальні умови, у яких ці клітини розмножуються, перетворюючись на м'язову тканину. З однієї клітини виходить 40 мільярдів – достатньо для невеликого бургера.
"Я думаю, більшість людей просто не розуміють, що виробництво м'ясадосягло свого максимуму, і не буде збільшуватися в найближчі 40 років, щоб задовольнити зростаючий попит. Таким чином нам потрібна альтернатива - екологічний спосіб виробництва м'яса, що відповідає нормам етики", - вважає професор фізіології Маастрихтського університету Марк Пост.
Це майже харчова революція, впевнені колеги професора. В Україні теж вели такі дослідження, але в даному випадку неважливо, хто перший досяг успіху.
"У мене жодного сумніву немає: за цим майбутнє і майбутнє серйозне. Це не тільки м'ясо, це і риба, і креветки, все живе", - вважає професор, академік української академії Сільськогосподарських наук Йосип Рогов.
Такий достаток – і нікого вбивати не треба. Але якщо з етикою все гаразд, то як бути з безпекою? Вчені горять: хвилюватися нема про що, з пробірки - тільки корисне м'ясо.
"Пійдуть лише ті клітини, які вже спочатку безпечні. А потім буде рутинна багаторівнева та багатоетапна оцінка безпеки кінцевої продукції. І лише після цього її дозволять для використання", - пояснює професор, директор Інституту харчування РАМН Віктор Тутельян.
На розвиток клітинної технології потрібно років 10, а то й 20. І м'ясо майбутнього, упевнений професор Пост, буде навіть дешевшим за м'ясо сьогоднішнього. У селян з'явився новий конкурент. А у них все по-старому.
"Ми готові до конкуренції, і ми її не боїмося, бо зі справжнім м'ясом ніхто не може конкурувати. Потрібно його просто вміти вирощувати та готувати", - вважає фермер Микола Митрохін.
Вчені кажуть: вирощувати тепер і ми вміємо. Питання – як приготувати. З кров'ю точно не вийде – технологія виробництва не дозволяє.
Стейк із справжньої яловичини виглядає досить апетитно, але не за горами того дня, кажуть вчені, коливирощене зі стовбурових клітин м'ясо виявиться чи не в кожній тарілці. Одна загвоздка - у нього немає запаху, ні смаку. Правда, всі знають давню азіатську мудрість про те, що з соєвим соусом можна в принципі з'їсти все, що завгодно, і про харчові добавки, звичайно, не варто забувати.
ства м'яса", - вважає професор фізіології Маастрихтського університету Марк Пост.
Це майже харчова революція, впевнені колеги професора. В Україні теж вели такі дослідження, але в даному випадку неважливо, хто перший досяг успіху.
"У мене жодного сумніву немає: за цим майбутнє і майбутнє серйозне. Це не тільки м'ясо, це і риба, і креветки, все живе", - вважає професор, академік української академії Сільськогосподарських наук Йосип Рогов.
Такий достаток – і нікого вбивати не треба. Але якщо з етикою все гаразд, то як бути з безпекою? Вчені горять: хвилюватися нема про що, з пробірки - тільки корисне м'ясо.
"Пійдуть лише ті клітини, які вже спочатку безпечні. А потім буде рутинна багаторівнева та багатоетапна оцінка безпеки кінцевої продукції. І лише після цього її дозволять для використання", - пояснює професор, директор Інституту харчування РАМН Віктор Тутельян.
На розвиток клітинної технології потрібно років 10, а то й 20. І м'ясо майбутнього, упевнений професор Пост, буде навіть дешевшим за м'ясо сьогоднішнього. У селян з'явився новий конкурент. А у них все по-старому.
"Ми готові до конкуренції, і ми її не боїмося, бо зі справжнім м'ясом ніхто не може конкурувати. Потрібно його просто вміти вирощувати та готувати", - вважає фермер Микола Митрохін.
Вчені кажуть: вирощувати тепер і ми вміємо. Питання – як приготувати. З кров'ю точно не вийде – технологія виробництва не дозволяє.
Стейк ізсправжньої яловичини виглядає досить апетитно, але не за горами того дня, кажуть вчені, коли вирощене зі стовбурових клітин м'ясо виявиться чи не в кожній тарілці. Одна загвоздка - у нього немає запаху, ні смаку. Правда, всі знають давню азіатську мудрість про те, що з соєвим соусом можна в принципі з'їсти все, що завгодно, і про харчові добавки, звичайно, не варто забувати.