У Запоріжжі презентував книгу суддя, якого на початку 90-х назвали – quot; агентом Кремля - quot
В Апеляційному суді Запорізької області відбулася презентація книги Віктора Кононенка «Особлива думка. Записки судді».
Це друга книга судді Верховного Суду України та Верховного Суду СРСР (у відставці), арбітра Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України Віктора Кононенка.
Дехто, до речі, був присутнім на презентації. Це, зокрема, колишній голова Апеляційного суду Павло Кравцов, заступник голови Апеляційного суду Сергій Гриценко, судді Володимир Шпонька, Валерій Ломейко, Юрій Мануйлов, Ігор Осоцький, Катерина Каракушка та інші. Про відомих представників суддівського корпусу Запорізької області Віктор Кононенко написав нариси, які помістив у тритомник "Ваша честь".
— Віктор Іванович — це людина, яка протягом багатьох років була, є і залишиться совістю суднового корпусу, — зазначив Віктор Городовенко.
Заслужений юрист України Віктор Кононенко – наш земляк, він народився у Вознесенці Приазовського району. Після закінчення школи навчався у ремісничому училищі №4 Запоріжжя. Трудову діяльність розпочав 1956 року у місцевому колгоспі — був трактористом, помічником комбайнера. Потім пішла армія, після якої до села він уже не повернувся.
— За законом мені мали надати місце та посаду, яку я обіймав раніше, — розповів Віктор Кононенко. — Місце було, але мені сказали, що будуть потрібні перевибори чи не всього суду. Коли лишився без роботи — це було найстрашніше. За два тижні мені стало незручно, що я без роботи. Коли запропонували попрацювати у Верховній Раді, погодився. Писав концепцію судово-правової реформи, потім брав участь у написанні законів про статус суддів, Конституційний СудУкраїни. Мені сподобалося.
За його словами, друга книга була готова ще на початку минулого року.
Я висловив свою думку про судово-правову реформу, про дотримання Конституції — працює чи ні (глава називається красномовно «Розп'ята Конституція». — З), як дотримується принципу верховенства права, якого немає. І найголовніше — я висвітлюю особу судді.
— За стратою спостерігає його син, — каже, показуючи картину Віктор Кононенко. — Тому що в середні віки посада судді передавалася у спадок. І син має бачити, що буде із суддею, який бере хабарі.
…Про що книга «Особлива думка. Записки судді», можна судити з назв передмови та розділів — «Мовчати — це боляче», «Вища справедливість зачекає», «Анатомія ненависті», «Гонки по граблях», «Ніщо людське…і це треба розуміти»…
Насамкінець Віктор Кононенко дав повчання помічникам суддів, які незабаром обіймуть вакантні посади суддів.