Убрике є секретним постачальником найвідоміших брендів світу - BBC News українська служба
Поділитися повідомленням у
Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні.
Зовнішні посилання відкриються в окремому вікні
Містечко Убрике на півдні Іспанії - дуже мальовниче, але знаходиться дуже далеко від великих міст. У ньому немає ні аеропорту, ні залізничного вокзалу і навіть автобуси ходять нерегулярно.
Він розташований у долині, оточеній високими пагорбами, і тому найзручніше добиратися до нього машиною. Але водіям теж доводиться нелегко на звивистих та часто крутих дорогах.
Місто знаходиться приблизно за 120 кілометрів на південь від Севільї, далеко від світових столиць моди - Мілана, Парижа, Нью-Йорка чи Лондона.
Проте це горбисте містечко з вибіленими будинками, відоме як pueblo blanco (біле місто), - батьківщина шкіряних виробів, які закуповують багато відомих модних брендів.
Louis Vuitton, Gucci, Hermes, Chanel, Chloe, Loewe та Carolina Herrera наймають ремісників саме тут. В Убрику народжуються найзатребуваніші сумочки, гаманці та ремені.
Але майже ніхто із цих дизайнерів не хоче про це говорити.
В основному ця секретність викликана побоюваннями, що хтось скопіює дизайни дорогих брендів для виробництва дешевих виробів, а це витратна проблема для люксових брендів.
Менеджер із виробництва шкіряних виробів Ranchel Хуан Антоніо Санчес каже, що великі бренди часто висувають суворі вимоги.
"Ми повинні підписувати договір про конфіденційність, потім його маємо підписати фабрика, менеджер і кожен працівник, - пояснює він. - Працівники не можуть нічого фотографувати, не можуть використовувати дизайн або будь-які деталі продукції", - пояснює він.
Фірма Антоніо Санчеса, заснована йогобатьком, виробляє шкіряні вироби вже понад сорок років. Але історія ремесла з обробки шкіри у цьому місті набагато довша.
Все почалося понад 200 років тому – спочатку тут займалися дубленням шкіри. Поступово жителі почали виготовляти й вироби зі шкіри, які й принесли місту популярність.
Тепер шкіра закуповується в іншому місці і вже оброблена доставляється в Убрику, де майстри зосереджені на більш кваліфікованій роботі.
Сьогодні у цій галузі зайнято понад половину жителів міста. Вони виробляють більшу частину шкіргалантереї, що продається в країні, а також постачають багато великих будинків моди за кордоном.
Мистецтво створення таких виробів вищої якості передається з покоління в покоління.
Антоніо Санчес каже, що більшість жителів Убрику набувають необхідних навичок ще в дитинстві, спостерігаючи за своїми батьками за роботою.
"Ця техніка може передаватися тільки від батька до сина, тому що вона дуже специфічна. Це як би у них у крові", - каже Санчес.
Саме такі навички, які відточують покоління, потрібні дорогим брендам.
Хосе Уррутія, засновник компанії з виробництва високоякісного взуття та аксесуарів La Portegna, каже, що про місто йому розповів знайомий.
"Я попросив у них зразки, і я був вражений якістю їхніх виробів", - каже він.
Для Хосе Уррутії історія міста та те, як майстерність передається з покоління в покоління, також є привабливою рисою – це допомагає йому створити історію навколо свого бренду.
Він каже, що ідея створення фірми народилася у його бабусі, яка свого часу багато подорожувала і навіть потоваришувала з письменником Ернестом Хемінгуеєм під час поїздок навколо світу.
Хосе Уррутіяпереглядає її фотографії і жалкує про епоху, що безповоротно пішла - коли речі цінувалися гідно.
Він хотів спробувати створити таке саме почуття за допомогою виробів своєї компанії.
"Умільці Убрике дуже мені в цьому допомагають, тому що у них багато досвіду. Вони займаються своїм ремеслом упродовж століть", - каже він.
Він зазначає, однак, що такий повільний, але ретельний спосіб роботи зі шкірою вимирає, і справжніх майстрів дедалі важче знайти в інших місцях.
Вмираюче ремесло
"Вся концепція цього ремесла вмирає. Чудово те, що це не просто одна вулиця чи пара будинків. Це ціле місто", - каже Уррутія.
Він визнає, що міг би знайти дешевших і більших виробників в інших місцях, але, за його словами, це не головне.
"Всі завжди говорять про економію на масштабі, але тут це не працює. На створення гарної сумки потрібна певна кількість годин. Тут не вдасться "зрізати кути", - каже він.
Деякі з місцевих фабрик почали використовувати складальну лінію для прискорення виробничого процесу, проте багато хто все ж таки відмовився йти на компроміс.
Хорхе Оліва Перес, генеральний менеджер місцевого шкіряного бренду El Potro, каже, що один майстер, як і раніше, робить всю сумку цілком - включаючи ремінці та обробку.
"Дуже важливо не втрачати цих навичок", - каже Хорхе.
Як і багато хто з тих, хто працює тут, Хорхе хотів би, щоб ця майстерність була офіційно визнана з введенням лейбла "Зроблено в Убрику".
"Я думаю, що це дуже важливо для нашого майбутнього", - наголошує він.
Це могло б також допомогти місту боротися з дедалі більшою загрозою - конкуренцією з боку дешевших суперників.
Приблизно десять років тому під час фінансової кризиу виробників різко знизилася кількість замовлень.
Багато великих брендів вирішили скоротити витрати, змінивши постачальників. Здебільшого вони переключилися на виробників у Китаї чи інших країнах Азії.
У той час як замовлення від дешевших брендів тривали, роботи в цілому поменшало, в результаті деякі майстри втратили роботу і перейшли в інші галузі.
Проте радник з культури в Убрику Хосе Мануель Фернадес Рівера каже, що більшість майстрів продовжували працювати, бо знали, що якість їхніх виробів краща, ніж в інших, і що великі бренди повернуться.
Так і сталося. За рік більшість великих брендів повернулися до майстрів Убрики.
"Китайці навчаються дуже швидко, але ми знаємо, що якість, обробку кожного виробу, якого вимагають бренди, можемо надати тільки ми", - каже він.
Інша проблема, що спонукала бренди повернутися до європейського виробника, полягала в тому, що сумки, зроблені в Азії, виявилося складно продати деяким з найбільших клієнтів - жителям Гонконгу, Китаю і Сінгапуру.
Коли вони платять сотні або в деяких випадках тисячі євро за сумку італійського чи французького дизайнера, вони розраховують, що вона зроблена в Європі, а не в їхній рідній країні.
І, звичайно, вони хочуть, щоб вона була зроблена руками майстра.
"У цьому бізнесі ви повинні працювати руками. Всі вироби є унікальними, оскільки ви створюєте кожне з них від початку до кінця", - зазначає Антоніо Санчес.