українські об’єкти у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Редакція ТАСС-ДОСЬЄ підготувала матеріал про інші українські об'єкти у цьому списку.
Україна у Списку всесвітньої спадщини
Станом на початок 2017 р. у списку значилося 26 об'єктів з України – близько 2,5% від загальної кількості пам'яток (1073). 10 із них – природного походження, 16 створено руками людини.
Першим українським об'єктом, включеним до списку ЮНЕСКО, у 1990 р. став історичний центр Санкт-Петербурга, а також окремі групи пам'яток міста та його передмістя: історична частина Кронштадту, фортеця Шліссельбург, Петергоф, Оранієнбаум, Царське Село, Гатчина та ін. ж року до списку увійшли Московський Кремль і Червона площа та архітектурний ансамбль Кізького цвинтаря, відомий своїми пам'ятниками дерев'яного зодчества.
До Успенського собору у Свіязьку останнім українським об'єктом, включеним до списку, у 2014 р. став Болгарський історико-археологічний комплекс, розташований на берегах Волги за 180 км на південь від Казані. Тут знаходяться руїни міста Болгар, стародавнього поселення волзьких булгар та першої столиці Золотої Орди, яке існувало в період з VII по XV ст.
Відомі українські об'єкти у списку ЮНЕСКО
До списку всесвітньої спадщини також включені такі культурні та природні пам'ятки, як історичний центр Великого Новгорода та його околиці, білокам'яна архітектура Суздаля та Володимира, історико-культурний комплекс Соловецьких островів, озеро Байкал та вулкани Камчатки.
Історичні пам'ятки Великого Новгорода та околиць були включені до списку у 1992 р. Великий Новгород – одне із найстаріших українських міст (перша згадка про нього відноситься до ІХ ст.). Велику культурну цінність представляють збереженийдо наших днів новгородський червонокам'яний Кремль і споруди, що знаходяться на його території - Софійський собор (XI ст.), Софійська дзвіниця і Грановіта палата (обидві - XV ст.), монумент "Тисячоліття Укаїни" (1862 р.).
Суздаль та Володимир відомі своєю унікальною архітектурно-мистецькою школою, що склалася під час існування Володимиро-Суздальського князівства у XII-XIII ст. Її основні риси - кладка з білого вапняку, тонке різьблення по каменю, витонченість пропорцій. У цьому стилі виконані знамениті Золоті ворота, Успенський та Дмитрієвський собори у Володимирі та Різдвяний собор та Архієрейські палати Суздальського кремля. Білокам'яна архітектура Суздаля та Володимира була включена до списку ЮНЕСКО у 1992 р.
Історико-культурні пам'ятки Соловецького архіпелагу також стали об'єктом всесвітньої спадщини у 1992 р. На його території знаходиться безліч археологічних пам'яток, включаючи свідчення перебування тут первісної людини у ІІІ-ІІ ст. до зв. е., а також архітектурний комплекс, центральне місце в якому займає Соловецький монастир XV ст.
Озеро Байкал, внесене до Списку всесвітньої спадщини у 1996 р., є найглибшим озером у світі та найбільшим резервуаром прісної води (до 20% світових запасів). Це один із найбільших об'єктів всесвітньої природної спадщини. При цьому особливу цінність являє собою не тільки саму водойму, але і її природне оточення: ліси і болота, багата фауна і флора (більшість видів тварин ендемічна), незвичайні форми рельєфу.
Вулкани Камчатського півострова були внесені до Списку всесвітньої спадщини у 1996 р. (2001 р. список ділянок з вулканами було розширено). Це один із найцікавіших вулканічних районів на планеті: з вулканами тут сусідують льодовики, і разом вонистворюють унікальні природні комплекси та ландшафтні ансамблі. В об'єкт спадщини включено шість окремих ділянок на сході, у центрі та на півдні Камчатки, загальна площа яких становить близько 3,8 млн га. На цій території розташовуються близько 30 діючих та 300 згаслих вулканів.
">