В Улан-Уде присяжні винесли вердикт щодо вбивства співробітниці лобмарду «Золото 585», Новини Улан-Уде
Завідувачка магазину «585» Лариса Суворова стверджувала, що до розкрадання золота причетна товарознавець. Пізніше з'ясувалося – керівник мережі магазинів організувала вбивство товарознавця, щоб приховати свої розкрадання та фальсифікації із заставними квитками. У травні 2011 року тіло вбитого товарознавця було виявлено, тоді ж було затримано всіх чотирьох підозрюваних у справі: завідувача Лариси Суворової, її молодшого брата Олексія Конєва, який працював там же, і двох його друзів – Романа Гігаурі та Сергія Пахомова.
У травні 2012 року справа про вбивство товарознавця пішла до суду. Розслідування кримінальної справи щодо розкрадання з мережі магазинів «Золото 585» поки що призупинено в очікуванні рішення суду щодо вбивства товарознавця.
Лариса Суворова вступила на посаду керівника мережі ювелірних магазинів "Золото-585" у 2007 році. Як вдалося встановити, вона не була матеріально-відповідальною особою і за законом не могла відповідати за нестачі у ломбардах. Вона знала про це і тому безкарно привласнювала гроші з усіх ломбардів - Леніна, Гагаріна, пр.50-річчя Жовтня.
Товарознавці ломбардів за розпорядженням Суворової змушені були оформляти фіктивні заставні квитки, прикриваючи махінації Суворової, спочатку боячись втратити роботу, потім під загрозою фізичної розправи з боку завідувачки.
З кожної зарплати товарознавці мали віддавати частину грошей Суворової.
Крім цього щоразу при інвентаризації, яка проходила у кожному ломбарді у різні періоди часу, товарознавцям доводилося перевозити золото з одного ломбарду до іншого, а після інвентаризації вони мали повернути золоті вироби туди, куди вкаже їм Суворова.
Але в міру зростання заборгованостіСуворовій у кожному ломбарді, яка збільшувалася за рахунок відсотків на сам борг та відсотків на відсотки, товарознавцям все важче було прикривати махінації своєї завідувачки. Вони неодноразово скаржилися Суворовій, що хочуть звільнитися. Але Суворова щоразу загрожувала їм, що в цьому випадку звинуватить у розкраданні того, хто звільниться.
Восени 2010 року Суворова розпочала здійснення свого плану. Спочатку Суворова планувала інсценувати розбійний напад на магазин. Для цього вона перевела всі свої борги з ломбарду на вулиці Леніна та ломбарду на вулиці Гагаріна до ломбарду на проспекті 50-річчя Жовтня. Вона дала Роману Гігаурі гроші, щоб той поїхав до Ангарська і купив пістолет та глушник. Той так і зробив, але після його повернення вирішено було відмовитися від цього плану – у центрі міста надто небезпечно було грати в інсценування. Цей факт не розглядався у суді, але у своїх свідченнях Гігаурі цей епізод є.
Приховати мільйонні недоліки вирішили вбивством одного з товарознавців, на якого можна було б звалити всю провину. Взявши всю нестачу Суворової з інших ломбардів до свого ломбарду, товарознавець Наталія Мелешкіна, сама того не розуміючи, «розв'язала руки» Суворовій.
За допомогою в організації вбивства Суворова звернулася до свого рідного брата Конєва. Він у своїх свідченнях зізнається: «Якби ми не вбили Мелешкіну Наташу, то мене разом з Ларисою посадили б у в'язницю». Тому Конєв активно став умовляти Гігаурі та Пахомова вчинити вбивство Наталії.
– У своїх свідченнях Гігаурі зізнається, що служив у військах спеціального призначення та навчав солдатів прийомам рукопашного бою, – каже Вікторія Лук'янова, сестра загиблої. - Пахомов до затримання брав участь у змаганнях з боїв без правил. Моя бідна сестра не мала жодного шансуна порятунок.
Восени 2010 року Суворова засудила Наталю до смерті та розпочала здійснення свого плану.
Вбити Наталію Мелешкіну намагалися двічі - перша спроба не вдалася через випадковість, але вдруге все пішло за планом злочинців
На місці товарознавець здивувалася, чи ця зустріч не обернеться в темному безлюдному місці з невідомими постачальниками чимось трагічним. У цей момент Гігаурі ззаду накинувся на неї. Суворова холоднокровно сіла в машину, чуючи, як завідувач задихається і хрипить. Помітивши машину, що проїжджала повз, Наталію затягли в машину, де продовжили душити. Загалом, за словами засуджених, нещасну душили від 10 до 20 хвилин.
Тільки переконавшись, що Наталки вже немає в живих, наступного дня Суворова приїжджає разом зі змінним товарознавцем до ломбарду на проспект 50-річчя Жовтня.
Після того, як золото було заховано, а докази знищено, Суворова зв'язалася зі службою безпеки магазину та повідомила – «сейф порожній». Потім заявила про причетність до розкрадання Наталі Мелешкіної. Після цього вона активно переконувала співробітників магазинів «Золото 585» у тому, що завідувачка Мелешкіна за підробленим паспортом із викраденими грошима та золотом виїхала з країни, і через неї тепер усіх співробітників викликають на допити. Показуючи, що піклується про працівників, Суворова найняла їм адвокатів, щоправда, платити їх послуги змусила самих працівників.
Про те, яким був вирок суду, і на скільки років подільники вирушать за ґрати, стане відомо пізніше, повідомляє «Номер один».