Валютна криза в Україні все так схоже на 2008 рік
Ось що я писав у 2008 році:
На перший погляд, здається, що центральний банк України робить те, що він має робити для підтримки курсу рубля. Рублі викуповуються на валютному ринку за рахунок золотовалютних резервів. Намічені рівні відсоткових ставок центробанку піднято, а головна ставка за одноденними кредитами нині сягає 12%.
Однак більш пильне вивчення питання виявляє, що центральний банк, як і більшість центральних банків у подібних ситуаціях, упускає з уваги найважливіший фактор – кількість рублів у обігу. Рубльова маса переважно залишається незмінною. Якщо попит на рублі впаде, а пропозиція залишиться на колишньому рівні, тоді падіння курсу рубля стане неминучим результатом. Насправді, як тільки учасники ринку зауважать, що центральний банк не керує пропозицією рублів належним чином, попит може впасти ще більше.
Це було за інтервенціями на $39 млрд доларів і €3,8 млрд євро раніше цього року.
Ось що я писав у 2008 році:
Коли центральний банк продає долари, натомість він отримує рублі. Для підтримки курсу валюти ці рублі мають зникнути з обігу. Іншими словами, грошова база має скоротитись на відповідну суму. Якби це зробили, грошова маса зменшилася приблизно на 60%, або 2,646 млрд. Залишилося б всього 1,770 млрд рублів. У разі потреби центробанк міг би купити всі існуючі рублі на додаткові $66 млрд.
60% скорочення грошової бази – це дуже багато. Насправді навряд чи знадобилася б така відчайдушна спроба підтримки курсу валюти, якби центральний банк вирішував проблему належним чином. 20-відсоткового скороченнябуло б більш ніж достатньо. Це потребувало б використання валютних резервів лише на $33 млрд відносно невелику суму.
Принаймні, до закінчення кризи грошовій масі не можна дозволяти зростати за допомогою інших операцій на відкритому ринку, таких як таргетування відсоткових ставок. У технічному сенсі операція зі скуповування рублів має бути «нестерилізованою».
Отже, ми знаємо, що це працює.
Жахає те, що український центробанк має знати про це, бо саме вони це зробили, і для них це спрацювало. Але, схоже, його керівництво просто забуло про це. (Ймовірно, там з'явилися нові люди). Фінансова політика сьогодні — як в Україні, так і в інших країнах – у руках бовдурів. Люди не вірять, коли я це говорю. Але як це ще назвати?
Тут центробанк має ряд можливостей. Він міг би продати золотовалютні резерви та скоротити грошову базу на відповідну суму – як це було на початку 2009 року. Але він також міг продати внутрішні активи (державні облігації) та скоротити грошову масу на стільки ж. Таким чином, йому не довелося б взагалі втрачати якісь золотовалютні резерви. Я пропоную почати з 10-відсоткового скорочення грошової бази, а у разі потреби знизити її на 20% або навіть 30%. Насправді тип активів, що продаються, не має значення. Важливо те, щоб рублів у обігу залишилося менше, ніж на момент початку операції.
Зрештою, я сподіваюся, що Україна виявить лідерство у створенні нового монетарного порядку на базі золота. Однак перед цим їй доведеться дізнатися про те, як правильно керувати валютою. Неможливо керувати валютою, заснованою на прив'язці до золота або будь-яким іншим твердим, обмеженим активам, якщо ти дієш навмання.
Джерело: 24hgold, АЕШ Автор: Нейтан Льюїс