ВИ КОЛИБУДЬ ЇЛИ ДЕРЕВО

Там де всі голодують, експерти з виживання знаходять їжу; часто люди просто не знають про багате достаток джерел їжі навколо них.

Щоб вижити там, де інші зазнають невдачі, ви повинні постійно спостерігати і навчатися, бути готовим пробувати нові речі і позбутися забобонів щодо їжі. Якщо не чинити опір будь-якій їстівній їжі, яка встає на вашому шляху, то ви знайдете їжі більше, ніж реально зможете з'їсти.

Одним із продуктів, які описуються в даній статті, є голки Східної Білої Сосни (сосни, що ростуть на просторах колишнього СРСР нічим не гірше), які дуже багаті на вітамін C, необхідний для підтримки високої життєздатності організму в дикому середовищі. Вживання соснових голок або чайної настойки з голок є чудовим профілактичним та лікувальним засобом від цинги, яка може бути викликана нестачею вітаміну C у раціоні харчування.

Проте тисячі людей загинули від цинги, буквально оточені сосновим лісом. Це ілюструє той факт, що знання та вміння їх застосовувати – найважливіший ключ до виживання. Далі ми поговоримо про іншу поживну частину Східної Білої Сосни, яку досить просто витягти у великих кількостях та забезпечити себе та своїх товаришів суттєвим запасом їжі на тривалий час.

ЯК ВИЗНАЧИТИ СХІДНУ БІЛУ СОСНУ?

У Східної Білої Сосни голки зібрані в пучки по 5 штук, завдовжки приблизно від 7 до 12 см.(ФОТО) Східна Біла Сосна є найвищим деревом у хвойному лісі, виростаючи до 70 метрів у висоту та до 2.5 метрів завширшки біля основи. Ці величезні старі дерева можуть жити до 500 років, хоча багато гігантів було вирубано на пиломатеріали. І все ж дерева в півметра завтовшки і близько 30 метрів у висоту зараз доситьпоширені у багатьох місцях. Якщо ви живете в місці де немає хвойного лісу, то не впадайте у відчай; у багатьох інших видів дерев кора теж їстівна і базові принципи збирання та підготовки не змінюються.

Кора та шишки сосни дуже смолисті, цю липку речовину можна використовувати різноманітним чином, включаючи виготовлення клею. Кора молодих дерев тонка сіро-зеленого кольору, просто здирається. Чим більше виростає дерево, тим товстішим і грубішим стає кора, набуваючи червонувато-коричневого відтінку. Внутрішня кора сосен та інших дерев була невід'ємною частиною живильного раціону корінних американців (індіанців). Ранні дослідники Північної Америки знаходили цілі акри, оголені біля основи дерев, кору яких використовували для харчування місцеві жителі.

Легко доступна у великих кількостях протягом усього коду, що добре зберігається і дуже поживна, кора дерев (абсолютно достовірно і документально підтверджено) була найважливішою частиною харчового ланцюжка, як мінімум, одного відомого племені - Adirondack (Адірондак). Сама назва "Адірондак", племені в горах північної частини штату Нью-Йорк, означає "поїдати кори" мовою ірокезів (ворожа група племен індіанців), які постійно воювали з адірондаками і принизливо обзивали їх "поїдачами кори".

ЗАГОТОВКА КОРИ

На(МАЛУНОК) ви можете помітити, що сосновий зріз складається з безлічі шарів. Грубий зовнішній шар і основна частина дерева використовується як деревина і не є придатним для харчування живим матеріалом. Їстівна частина кори – це т.зв. "внутрішня кора" або "флоема", несе поживні речовини з хвої та коріння через все дерево.

1 - Зовнішній пробковий шар.

2 - Внутрішня кора, "флоема", луб'яний шар. Луб'яний шар служитьпровідником соків, що живлять дерево.

3 - Камбій - тонкий шар живих клітин, розташований між корою та деревиною. Тільки з камбію відбувається утворення нових клітин та щорічний приріст дерева за товщиною. - від латинського (поживними речовинами).

4 - Заболонь - шар живої деревини, розташований навколо ядра.

5 - Ядро.

Для збирання їстівної кори в їжу, вам знадобиться свіжозрубане дерево. Щойно дерево виявляється зрубаним чи поваленим на землю, починається відлік часу; якщо прочекати багато днів, то кору практично неможливо відокремити від решти. Однак на свіжому дереві кора дуже просто знімається великими слизькими листками. До речі під нею можуть бути не менш поживні комахи.

Просто надріжте смужку через усі шари кори, доки не відчуєте деревину. Потім, використовуючи кромки ріжучого інструменту, відокремте кору від решти дерева. Тепер у вас є лист, на якому є зовнішня і внутрішня біла кора дерева. Це слизька та липка процедура, так що будьте уважні та отримуйте задоволення! Чим більше дерево, тим товщі внутрішній та зовнішній шар кори. В основі такого великого дерева, як на малюнку, внутрішня кора становить добрих півсантиметра завтовшки, а це більше сорока кілограмів кори з дерева.

Найсмачніші та їстівні частини внутрішньої кори – ті, що найближче розташовані до жорсткої деревини дерева і, відповідно, далі за все знаходяться від зовнішнього шару кори. Такі шматки кори майже солодкі на смак. Ті ділянки внутрішнього шару, які щільніше прилягають до основної зовнішньої кори, мають тягучу, "гумову" властивість. Тому варто розрізати лист внутрішньої кори навпіл і видалити менш придатні ділянки.

ПРИГОТУВАННЯ КОРИ В ЇЖУ

Сира кора білої сосни надто волокниста. Ви можете жувати її доки не заболить щелепу і кора не перетворитися на велику кулясту масу. Однак, якщо підсмажити кору до хрускоту, то вона стає схожою на чіпси і набуває приємного смаку. Деякі письменники стверджують, що можна нарізати соснову кору на смужки і варити їх дуже довго, як спагетті, поки вони не стануть м'якими.

Для приготування кори найчастіше застосовувати(Дакотський осередок), використовуючи кілька методів. Перший - це обсмажування кори в оливковій олії до золотистого кольору на чавунній сковорідці(ФОТО). Це дуже схоже на приготування шматочків бекону. Звичайно, ви можете використовувати будь-яке інше масло, що є у вас.

Інший відмінний спосіб приготування кори (особливо заготівлі для тривалого зберігання) - сухий випал. Тут ви можете розташувати плоский камінь поверх вогнища, такий пристрій можна використовувати замість сковороди (ФОТО) . Після того, як кора обсмажиться до золотистого кольору, її можна потовкти в борошно і використовувати як домішку до основного борошна або загусника для супу.

Найсмачніший спосіб приготування кори, полягає в тому, щоб нашаткувати її настільки тонко, наскільки це можливо перед обсмажуванням на багатті. Тоді кора виходить особливо хрумкою, хоча й потребує великих зусиль для приготування. Індіанці знали, на що йдуть, коли заготовляли внутрішню кору Східної Білої Сосни як цінний харчовий ресурс.

Легко доступна у великій кількості, смачна та поживна, внутрішня кора сосни цілком може врятувати вам життя в екстремальній ситуації.