Від Сонця відірвався плазмоїд
Наприкінці минулого тижня французький любитель астрономії Жан-Поль Годар, спостерігаючи за нашим світилом, виявив, як від його поверхні відірвався якийсь об'єкт і здійнявся високо вгору на дуже великій швидкості.
За твердженням астронома формою та інтенсивністю руху це «щось» не схоже на звичні вченим корональні викиди. А розміри об'єкта, який, мабуть, все ж таки є плазмовим згустком, становлять кілька тисяч кілометрів. Цікаво, що зараз із Сонцем взагалі відбувається щось незрозуміле: вчені ніяк не можуть пояснити те, що зараз зі світила зникли всі сонячні плями. Також Годар стверджує, що цей викид помітив поблизу полюса Сонця. Але раніше вважалося, що нічого подібного не може відбуватися.
КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ
Сергій Язєв, старший науковий співробітник Інституту сонячно-земної фізики СО РАН
Щодо спостережень Поля Годара можна сказати таке. По-перше, я вважаю, що знята не полярна область. Адже як було зорієнтовано камеру його телескопа у просторі, достеменно невідомо. Поблизу полюсів Сонця, як і годиться, жодних протуберанців не було (кожен може в цьому переконатися, подивившись знімки космічного апарату SOHO або знімки, які щодня робляться багатьма обсерваторіями).
Наскільки швидко рухається плазмовий потік на знімках Годара – незрозуміло: моменти часу на знімках не проставлені. Але я маю сказати, що маючи майже 20-річний досвід спостереження Сонця на професійному телескопі, я бачив подібні ефекти іноді по кілька штук за день! Щоправда, треба зазначити: це було в період максимуму сонячної активності та поблизу активних областей на світилі. В епоху максимуму на таке явище мало хто б звернув увагу: на нашому світилі весь часвідбувалися речі набагато цікавіші. Під час спалахів або злетів протуберанців рухи часом відбуваються прямо на очах, з гігантськими швидкостями сотні кілометрів на секунду.
Але зараз там жодних активних областей немає, Сонце порожнє. На безриб'ї і рак риба: активізації протуберанців на знімках Годара виразно видно і, мабуть, саме з активізацією близького протуберанця пов'язаний викид невеликого компактного плазмоїда в навколишній простір.
Хотілося б сподіватися, що всі ці дрібні події віщують нарешті початок нового циклу, якого астрофізики вже зачекалися. Але поки що навіть нові спостереження не дають основи для оптимізму. Боюся, що Сонце вкотре ворухнулося уві сні.