Відмінність договору ренти від інших договорів, Права та обов’язки сторін за договором ренти,
Договір ренти відноситься до групи договорів, що передбачають відчуження майна, і за цією ознакою подібний до договорів купівлі-продажу товару в кредит, міни, дарування, довічного утримання. Крім того, він має спільні риси із договором найму (оренди). Однак цей договір має свої особливості, які в сукупності відрізняють його від інших договорів, а саме:
1) предметом договору ренти може бути будь-яке майно (будинок, земельна ділянка, кошти, колекція срібних виробів, меблі тощо);
2) предмет договору ренти передається платнику ренти у власність;
3) договір ренти завжди є оплатним: навіть якщо предмет договору ренти передається безоплатно, платник ренти залишається зобов'язаним виплачувати ренту, тобто одержувач ренти завжди отримує зустрічне задоволення від платника ренти;
4) найчастіше сторони договору ренти, особливо безстрокового, не можуть заздалегідь визначити загальний розмір ренти, який доведеться сплатити (розмір ренти може змінитися відповідно до розміру облікової ставки Національного банку України, платник безстрокової ренти може відмовитись від договору тощо), крім того, вона не може бути обмежена вартістю майна. За цією ознакою договір ренти належить до алеаторних (ризикових) договорів, оскільки є ймовірність, що одна із сторін фактично отримає менше, ніж інша;
5) рента може виплачуватись не лише у грошовій формі, а шляхом передачі речей, виконання робіт, надання послуг (ч. 1 ст. 737 ЦК України);
6) відносини, що виникають із договору ренти, мають довготривалий характер.
Права та обов'язки сторін за договором ренти.
За договором рентиодержувачу ренти наданолише права.Він має право:
1) застави на земельну ділянку чи інше нерухоме майно, передане під виплату ренти (ч. 1 ст. 735 ЦК України);
2) вимагати розірвання безстрокового договору ренти у визначених законом або договором ренти випадках (ст. 740 ЦК України);
3) у разі розірвання договору ренти вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти, якщо майно було передано у його власність безоплатно (ч. 2 ст. 741 ЦК України);
4) у разі розірвання договору ренти вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна, якщо майно було передано до його власності за плату (ч. 3 ст. 741 ЦК України).
Обов'язки платника ренти:
1) періодично виплачувати одержувачу ренту за передане у його власність майно (ч. 1 ст. 731 ЦК України);
2) у деяких випадках застрахувати ризик невиконання ним своїх обов'язків за договором ренти (ч. 3 ст. 735 ЦК України);
3) сплатити одержувачу ренти відсотки за прострочення виплати ренти (ст. 736 ЦК України);
4) виходячи із змісту ст. 735 ЦК України, у разі відчуження рухомого майна іншій особі платник ренти залишається зобов'язаним виплачувати ренту.
Платник ренти має право:
1) відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, але лише за згодою отримувача ренти (ч. 2 ст. 735 ЦК України);
2) відмовитися від безстрокового договору ренти (ч. 1 ст. 739 ЦК України);
3) у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого за плату під виплату безстрокової ренти, вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати (ч. 2 ст. 742 ЦК)України).
Припинення договору ренти.
Договір ренти може бути припинено як на деяких загальних підставах припинення зобов'язань, передбачених гол. 50 ЦК України, так і на спеціальних, властивих лише рентним правовідносинам.
спеціальних підстав припиненнядоговору ренти відносяться:
1) відмова платника безстрокової ренти від договору (ст. 739 ЦК України);
2) розірвання договору одержувач безстрокової ренти (ст. 740 ЦК України).
Право платника безстрокової ренти відмовитися від договору рентизаконодавець визначив як імперативне. Тому умова договору, за якою платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною.
Сторони можуть встановити умови здійснення платником безстрокової ренти відмови від договору.
Договір ренти припиняється після закінчення трьох місяців з дня отримання одержувачем ренти письмової відмови платника безстрокової ренти від договору за умови повного розрахунку між ними.
Отримувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору рентиу разі, якщо:
1) платник безстрокової ренти прострочив її виплату більш як на один рік;
2) платник безстрокової ренти порушив свої зобов'язання щодо забезпечення виплати ренти;
3) платник безстрокової ренти визнаний неплатоспроможним або виникли інші обставини, які явно свідчать про неможливість виплати їм ренти у розмірі та у строки, встановлені договором;
4) договором ренти встановлено інші випадки, у яких отримувач безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору.
Крім того,договір ренти може бути розірванийу разі вимоги платника ренти проприпинення зобов'язання щодо виплати ренти при випадковому знищенні або випадковому пошкодженні майна, переданого за плату під виплату безстрокової ренти (ч. 2 ст. 742 ЦК України).
Стаття 741 ЦК України передбачаєправові наслідки розірвання договору ренти, якщовони не встановлені сторонами у договорі. Так,якщо майно було передано у власність платника ренти безкоштовно,при розірванні цього договору одержувач ренти вправі вимагати від платника виплати річної суми ренти.Коли ж майно було передано у власність платника ренти за плату,одержувач ренти має право вимагати від платника виплати річної суми ренти та вартості переданого имущества1.
Потрібно мати на увазі, що за договором ренти майно передається у власність платнику ренти, тому за розірвання цього договору, за умови повного розрахунку між сторонами, воно одержувачу ренти не повертається.