Використання імпланту ГНРГ-агоніста (прим.
Самки тхорів є тваринами, схильними до тривалого періоду тічки у разі відсутності спарювання. Без в'язки (спарювання) тічка у самок домашнього тхора не закінчується сама собою (прим. перекладача: тічка переходить у затяжний стан). Постійне виробництво естрогену призводить до прояву клінічних ознак гіперестрогенізму, панцитопенії та за відсутності лікування може закінчитися загибеллю тварини. Оскільки вважається, що хірургічна кастрація схоже, що пов'язана з розвитком гіперадренокортицизму, цей вид тварин потребує альтернативного методу кастрації - неінвазивної, безпечної, ефективної та довгострокової супресії тічки у самок. Семи самкам, які перебувають у стані тічки, було встановлено імплант деслореліну в дозі 4,7 мг. Були взяті зразки крові на такі показники, як естрадіол-17ß (E2) і прогестерон (P4) у наступні періоди: - перший аналіз був взятий за 4 тижні до імплантації; - другий аналіз був узятий через 8 тижнів після імплантації. Для вивчення даних слід ознайомитися з графіком (див. малюнок 1). 1.1) через 8 тижнів після імплантації (p 0.0001). P4 до імплантації становив 1.4 нмоль/л (2.6), 57.8 пмоль/л (1.9) до 4-го тижня і 3.8 нмоль/л (2.6) на момент настання 8 тижнів (p 0.0001). Ці дані вказують на те, що після встановлення імпланту відбувалася овуляція. Ознаки тічки залишаються пригніченими протягом період спостереження (зареєстровано відсутність течки терміном до 32 місяців).
Ключові слова: супресія тічки, деслорелін, спровокована овуляція, придушення, тхір.
Тварини, Матеріали та Методи
- Клінічний огляд та встановлення імпланту деслореліну Перед включенням у дослідження всі тхори були клінічно оглянуті. Для встановлення імпланту використовувалася анестезія (ізофлюран). Кожній самці між лопатками був встановлений імплант деслореліну в дозі 4,7 мг (Suprelorin®, Virbac, Germany). Всі самки були оглянуті через 4 та 8 тижнів після імплантації на наявність ознак естрогенного впливу та побічних реакцій у місці ін'єкції. Власникам радилося регулярно оглядати місце ін'єкції протягом першого тижня після встановлення імпланту. Поведінкові зміни та зміни у запаху тварини також відзначалися під час кожного відвідування.
- Забір крові Зразки крові бралися з латеральної вени. До імплантації, через 4 тижні після та через 8 тижнів після.
- Гормональний аналіз Концентрація етрадиолу-17ß (E2) і прогестерону (P4) визначалися за допомогою радіоімуноаналізу, більш докладно описаного раніше у Hoffmann та ін. . Середньостатистична похибка методу становила 6.0 та 11.4%, коефіцієнт варіації для серії аналізів був між 13.1 та 13.2%.
Згідно з анамнезом, усі тварини демонстрували типові ознаки тічки протягом 4-6 тижнів до початку дослідження; клінічний огляд не виявив ніяких відхилень, тільки значно збільшену петлю у кожної самки. Через 4 тижні після встановлення ГНРГ-агоніста, петля була очевидно набагато менш роздутою у всіх тварин; власники повідомили про очевидне зменшення розмірів петлі та мускусного запаху через 1-2 тижні після імплантації деслореліна. Петля була дуже маленького розміру на момент огляду до 8 тижня після імплантації. Кількість споживаної їжі у всіхтварин було збільшено з 5 до 7 тижня після імплантації.
Аналізи крові та гормональні зміни
Гормональні зміни через 4 та 8 тижнів після імплантації показані на малюнку 1. Концентрації E2 сильно відрізняються: до лікування, через 4 тижні та через 8 тижнів після імплантації. Середній показник E2 до лікування становив 280.2 пмоль/л (1.7) [діапазон: 139.5 пмоль/л – 495.5 пмоль/л]. Через 4 тижні після імплантації концентрація значно зменшилася (p 0.001) до 36.4 пмоль/л (1.4) [25.7 пмоль/л - 64.2 пмоль/л]. Через 8 тижнів після імплантації середнє значення було 21.6 пмоль/л (1.1) [18.4 пмоль/л - 23.9 пмоль/л], що разюче відрізняється від рівнів E2 до початку дослідження. Концентрації P4 також сильно відрізняються. Середній показник P2 до імплантації становив 1.4 нмоль/л (2.6) [діапазон: 0.32 нмоль/л - 5.7 нмоль/л] і значно збільшився до 57.8 нмоль/л (1.9) [28.2 нмоль/л - 89.8] тижні після встановлення імпланту. Порівняно з даними на момент 4 тижні середні показники P4 [3.8 nmol/L (2.6); Діапазон: 1.2 нмоль/л – 3.2 нмоль/л] зменшилися до 8 тижня після імплантації.
Жодних місцевих реакцій не було, крім легкого запалення у місці ін'єкції в однієї самки, тривалість запалення: 2-3 дні після імплантації. Жодних побічних ефектів у когось із 7 досліджуваних тварин не спостерігалося в ході всього дослідження. Однак були відзначені деякі поведінкові зміни, такі як покусування за шию інших тхрів у групі та тимчасове погіршення відносин із власником (помічено лише у 1 самки).
Жодних ознак тічки з моменту встановлення імпланту не спостерігалося аж до кінця дослідження (Березень 2012 року), вказуючи на те, що тічка пригнічується принаймні на 22-35 місяців залежновід тхора.
Використання ГНРГ-агоніста (імпланта деслореліну в дозі 4,7 мг) є підходящою альтернативою хірургічної кастрації самок домашнього тхора, що перебувають у тічці. Супресія тічки (течка визначалася на підставі набухання петлі, збільшеного мускусного запаху, аналізів та поведінкових змін) може тривати більш ніж 3 сезони розмноження, що робить імплант привабливою альтернативою всім поточним методам. Оскільки імпланти ліцензовані для використання тільки у собак, принцип дії та потенційні побічні ефекти повинні бути ретельно пояснені власнику тварини.