Вища геодезія

геодезії

Вища геодезія (теоретична геодезія)— один із основних напрямків сучасної геодезії, який увів у вжиток німецький учений-геодезист, іноземний член-кореспондент української Академії Наук (1907) Фрідріх Роберт Гельмерт.

Вивчає фігуру Землі, зовнішнє гравітаційне поле, точне визначення координат точок земної поверхні у єдиній системі. Самі терміни «вища геодезія» аботеоретична геодезія(куди він відніс розділи геодезії які повинні враховувати реальну форму Землі, що описується референц-еліпсоїдом) та «нижча геодезія» абопрактична геодезія[1] (куди він відніс маркшейдерську справу, багато розділів картографії та інші прикладні розділи геодезії, які можуть використовувати Декартову систему координат без шкоди для опису об'єктів, що вивчаються)

Вища геодезія може бути поділена на декілька областей знання:

Ці області є важливими розділами геофізики та геодинаміки, навігації, теорії потенціалу та диференціальної геометрії. Також вища геодезія вивчає теорію помилок, систематизуючи та класифікуючи їх, щоб у подальшому запровадити правильні поправки на результат. Модернізує ISO 9000.