Заморожені бутси
Футбол або освіта
Але вже у 11 років Живкович зробив свій вибір. Він прийшов до академії «Гронінгена». Коли за кілька років за Рішайро почали спостерігати скаути з «Барселони», ПСВ та «МЮ», клуб поспішив перевести його до першої команди. Про це нападник, до речі, дізнався, гортаючи твіттер під час уроку у школі.
Від усіх вимог топ-клубів Живкович відмовився, підписавши з «Гронінгеном» 4-річний контракт. Комусь це рішення може здатися дурним, але насправді футболіст зробив наймудріший вчинок у своїй кар'єрі. «Гронінген» гарантував Рішайро стабільне місце в основі та можливість прогресувати на полі. У «МЮ» чи «Барселоні» таких гарантій йому ніхто не дав би.
«Спартак» або «Аякс»
До кінця сезону 2013/14 робити вибір все ж таки довелося. На той час на перспективного голландця претендував московський «Спартак». Червоно-білий клуб активно шукав заміну Макгіді та всерйоз обговорював перехід із «Гронінгеном». У розмові з "Известиями" агент футболіста Даан Крамп говорив, що веде переговори з голландськими, українськими та англійськими клубами. «Кар'єра Рішайро розвивається стрімкими темпами. Він величезний талант, який знаходиться у «Гронінгені» із 13 років. Цей клуб перетворився на його родину, але у разі гідної пропозиції гравець готовий до змін».
Зміни прийшли із Амстердама. Іншим претендентом на Живковича був "Аякс". І, звісно, для нападаючого столична команда була бажаним місцем для продовження кар'єри. Велика історія, чудова система скаутингу, рідна країна – Живкович вирішив, що ці фактори для нього важливіші за українські чи навіть англійські гроші.
Крім того, Рішайро не припиняли порівнювати з Роббеном. Це не тількилестило нападникові, але й зобов'язувало йти стопами свого кумира. «Гронінген» виростив двох гравців топ-рівня – Ар'єна Роббена та Луїса Суареса. Перший пішов у ПСВ, а уругваєць потім продовжив кар'єру в «Аяксі». Живкович не міг не вибрати столичну команду. Це вже стало своєрідною традицією.
Сума угоди – 2,5 мільйона євро плюс 10 відсотків від наступного продажу гравця та 3-річний контракт. «Живкович має задатки відмінного форварда. Думаю, у нас він лише прогресуватиме», – сказав головний тренер «Аякса» Франк де Бур одразу після підписання угоди. Як прощальний подарунок одноклубники заморозили Живковичу бутси. Чи то просили залишитися, чи то застерігали від зіркової хвороби, яка спіткала багатьох талановитих хлопців.
Нідерланди або Сербія
Сербське прізвище, португальська зовнішність та голландське громадянство. У футболі багато прикладів гравців із цікавими долями та кількома паспортами. Головне питання – за яку збірну грати.
Ще у 19 років Живкович був заявлений за молодіжку Голландії. Але взагалі він може виступати одразу за три збірні: Сербії (по матері), Голландії (по громадянству) та Кюрасао (по батькові). Сам Живкович уже визначився, має пріоритет Голландія. «Мої амбіції – грати за сильну збірну Нідерландів. Не важливо, що там є велика конкуренція. У Сербії я був чотири чи п'ять разів, там дуже гарно. Але повторюю: Голландія – мій перший вибір.
При цьому Рішайро не заперечує, що якщо раптом щось піде не так, і з Голландією не складеться, він стане гравцем збірної Сербії. Сербська федерація футболу ще три роки тому пропонувала йому місце у національній команді.
Лавка або «Утрехт»
Цього літа перед Живковичем постало нове питання. В основу «Аякса» він поки непроходить, і клуб запропонував варіант із орендою в «Утрехті». Рішайро погодився, і тепер робить там таке:
Так, тут Живкович пробіг стометрівку за 10,6 секунди. На секунду повільніше, ніж Усейн Болт. Зрозуміло, що швидкий біг не найважливіший показник, але Рішайро вкотре нагадав про себе, потрапивши у всі стрічки новин.
Погодившись піти в оренду, Живкович знову довів, що бажання грати у футбол для нього важливіше за зарплату чи статус. І фортуна колись має нагородити його за всі ці правильні рішення.