Жанр-опис Опис людини, предмета, простору - твір з творчості Вільної теми
Опис предмета відрізняється від опису людини. Воно має кількісні характеристики, розмір, колір, розташування в просторі. У художній літературі предмети, речі можуть мати точності. А якщо опис предмета міститься в ділових паперах, воно оформляється в офіційно-діловому стилі. Зазвичай цей додаток до будь-яких товарів, де вказуються їх найменування, кількість, колір, розмір. Звичайно ж, ніяких епітетів чи художньої оцінки предмета тут бути не може.
Простір, тобто пейзажі, інтер'єри також можуть бути описані в різних ключах.
Пейзаж має на увазі опис природи, навколишнього ландшафту. Поняття інтер'єр легше взяти в рамки документа, зробивши опис приміщення, його дизайну. В офіційних документах зустрічається опис пейзажу – це звіт, наприклад, про кількість гектарів землі, кількість дерев.
Путівник та екскурсія. Обидва ці поняття несуть у собі пізнавальну функцію, але вони різняться насправді.
Екскурсія – це розмовний стиль. Вона теж має нести інформацію про предмет розгляду, але екскурсія може бути досить емоційною та образною. До того ж гід (екскурсовод) вносить у розповідь свої особисті якості, що надає їй певного відтінку.
Розмовна мова є частиною розмовного стилю. Загальноприйнято, що це стиль є функціональним стилем літературної мови. Але є думка, що цей стиль має знижений характер і не повинен входити до літературної мови. Але як би там не було, розмовна мова становить великий інтерес для філологів та лінгвістів.
Розмовна мова та розмовний стиль відіграють важливу роль у нашій культурі. Які ж можутьбути цілі цього вивчення? Перше – що таке розмовна мова і чим вона відрізняється від нормативної літературної мови? Друге – як використовуються ресурси мови у цьому вигляді мови? Як змінюється текст, переходячи з інших стилів до цього?
Літературною мова вважається тоді, коли вона очищена від різноманітних жаргонізмів, застарілих слів, арго тощо. буд. Тому розмовна мова характеризується передусім лексикою. Це такі слова, які, будучи літературними, надають мовленнєвого характеру. Разом про те лексика розмовної мови включає у собі як слова власне розмовні, а й просторічні та інших нелітературні. У зв'язку з цим лексика розмовної промови загалом то, можливо диференційована за рівнем літературності. І хоча про норму у розмовній мові говорити складно, це нормативний аспект.
В результаті вивчення лексики розмовної мови дослідники виділили такі різновиди:
1) лексика власне розмовна, нерідко із відтінком фамільярності;
2) лексика просторічна. Вона стоїть на межі літературного вживання і навіть зазвичай виходить за межі літературної мови. Просторові слова у свою чергу ділять на грубі та негрубі. Грубо-просторічна лексика - це вульгаризми, до яких належать і лайки.
Розмовна лексика, хоч і небажана, але можлива у сфері письмово-книжкового спілкування і порушує при цьому лише стилістичні норми. Просторіччя ж, особливо грубі, неприпустимі у жодній сфері літературної мови, за дуже рідкісним винятком і з виразним стилістичним мотивуванням.
Серед позалітературної лексики розмовної мови можна назвати також діалектизми, хоча самі по собі ці слова не мають стильової забарвленості. Найчастіше їхня функція зводиться до номінативної. Діалектизми властивірозмовної мови, але поступово деякі слова проникають у словник літературної мови, збагачуючи його, оскільки багато дослідників вважають, що подібні слова мають великий лінгвістичний потенціал.
Мова - це структура складна, рухлива і постійно змінюється. Лексика з одного стилю може переходити до інших, і навпаки. Тому вивчення лексики розмовної мови – це багато в чому зачеплення на майбутнє. Ми знаємо безліч прикладів, коли слова з розмовної мови, так звані просторіччя, переходили до нормативної мови та ставали літературними. Причому цей процес зафіксовано не лише українською мовою, а й у багатьох інших давніх мовах.
Вивчення розмовної мови вимагає великої дослідницької роботи, оскільки її лексика значно різноманітніша, ніж літературна, і має багато синонімів. Крім лексичної, розмовну мову можна розглядати з культурної, історичної та навіть художньої точки зору. Зрозуміти мову народу багато в чому означає зрозуміти її культуру.