Знамениті вчені, які вірили в Бога, Вибери життя
Знамениті вчені, які вірили у Бога
Сір Френсіс Бекон (1561-1627).
Бекон - філософ, який відомий тим, що започаткував науковий метод дослідження, заснований на експериментуванні та індуктивному міркуванні. У “De Interpretatione Naturae Prooemium” він визначив свої цілі: пізнання істини, служіння своїй країні та служіння церкві. Хоча у своїх працях він наголошував на експериментальний підхід і міркування, він відкидав атеїзм як явище, що виникло внаслідок недостатньої глибини філософського знання, заявляючи: «Це правда, що неглибокі пізнання у філософії нахиляють людський розум до атеїзму, але глибина у філософії підводить його до релігії; якщо людський розум звертається до розрізнених вторинних факторів, він може зупинитися на них і перестане рухатися далі; якщо ж він простежує спільне між ними, їхній взаємозв'язок, він прийде до необхідності Провидіння і Божества» («Про Атеїзм»).
Кеплер - видатний математик та астроном. З раннього віку він займався світлом та встановив закони руху планет навколо сонця. Він також наблизився до висування Ньютонової концепції всесвітнього тяжіння – задовго до народження Ньютона! Введена ним ідея сили в астрономії радикально змінила її у сучасному уявленні. Кеплер був дуже щирим і побожним лютеранином, чиї праці з астрономії містили описи того, як космос і небесні тіла відображають Триєдність. Кеплер не страждав від переслідувань за своє відкриття загальновизнаної геліоцентричної системи, і йому навіть дозволили залишитися професором (1595-1600) у католицькому Граці, коли решту протестантів виселили.
Рене Декарт (1596-1650) Французький математик, вчений і філософ, основоположник принципів сучасної філософії. Вивчення ранньої філософії призвело його до розчарування: будучи католиком, він мав глибокі релігійні переконання, які зберіг до кінця життя, поряд із рішучим, пристрасним бажанням знайти істину. У віці двадцяти чотирьох років він почав шукати спосіб, який дозволив би об'єднати всі знання в єдину систему поглядів. Його метод бере початок із запитання: «Що було б відомо, якщо поставити під сумнів все інше?» — маючи на увазі знамените «я мислю, отже існую». Але часто забувають про те, що після цього Декарт сформулював практично незаперечне твердження про існування Бога: ми можемо довіряти нашим почуттям та процесам логічного мислення лише в тому випадку, якщо Бог існує і не бажає, щоб ми були введені в оману власним досвідом. Таким чином, Бог займає центральне місце у філософії Декарта. Рене Декарта та Френсіса Бекона (1561-1626) вважають ключовими постатями в історії розвитку наукової методології. Варто зазначити, що в системі кожного з них важливе місце займав Бог, і що обидва вони вважалися дуже побожними.
Ісаак Ньютон (1642-1727) Англійський фізик, математик, філософ і астроном, один із творців класичної фізики. В оптиці, механіці та математиці його геніальність та новаторство безперечні. Ньютон у всіх науках, якими займався (включаючи хімію), бачив математику та цифри. Не дуже відомий той факт, що Ньютон був глибоко віруючою людиною і вважав, що математика робить великий внесок у розуміння Божого плану. Вчений виконав величезну роботу з біблійної нумерології і, хоча його погляди і не були ортодоксальними, надавав великого значення теології. УСвітогляд Ньютона Бог невід'ємний від природи і абсолютності простору. У своїй праці «Початку»Перекладач:Олена ДорофєєваРедактор:Поліна Бурчак, Юра Федоренко