Зоогігієнічні нормативи потреби підстилки та запасу кормів - Стаціонар на 10 місць для корів
Зоогігієнічні нормативи потреби підстилки та запасу кормів
Зразкові нормативи потреби та запасу кормів
На кожній фермі та комплексі передбачають сховища (склади) кормів. Місткість складських приміщень для кормів визначається поголів'ям худоби, тривалістю кормового періоду, складом раціонів та об'ємною масою кормів. [3]
Річна потреба у кормах визначають шляхом підсумовування річної потреби кормів всіх груп тварин, що утримуються на підприємстві.
Потреба в кормах кожної групи тварин визначають множенням річний норми однією голову (з урахуванням зимового і літнього періодів) на середньорічне поголів'я чи множенням числа кормо-дней по групі на добовий раціон за періодами року. У всіх випадках враховуються продуктивність тварин, поживність кормів, тривалість зимового та літнього періодів. [3]
При визначенні ємності сховищ для грубих та соковитих кормів, крім їхньої річної потреби, враховують можливі втрати при транспортуванні та зберіганні грубих кормів у розмірі 10 %, силосу, сінажу та коренеплодів – по 15 %. Розміри та місце зберігання страхового запасу кормів визначаються завданням на проектування. Спосіб зберігання кормів повинен забезпечувати найбільшу безпеку поживних речовин корму та ефективність капітальних вкладень на будівництво споруд для зберігання кормів. Склади кормів на фермі (комплексі) розміщують у відокремленій зоні відповідно до вказівок цих методичних рекомендацій.
Норми потреби та запасу підстилки
За наявності загальногосподарських складів термін зберігання підстилки біля ферми (комплексу) може бути скорочено за завданням на проектування до місяця.
Рекомендовані види підстилки та норми потреби наведені у табл. 9.Зберігання підстилки передбачають: соломи - підвісами, у сараях, на горищах та в скиртах; торфу - у буртах, під навісами та у сараях. Об'ємну масу підстилки приймають: розсипний соломи після 3-місячного зберігання - 50 кг/м3; соломи пресованої – 250; торфу (при вологості 45%) – 150 кг/м3. [3]