1§, 2с

Особливості вимови

Є ще кілька важливих правил читання.

1. Задзвонення приголосних звуків. Якщо літери П, К, Т, Ш, С стоять у певних позиціях, вони читаються майже як українські Б, Г, Д, Ж, З (тільки не так дзвінко, як в українській мові, а трохи глуше):

  • апат - [абат]
  • акӑ - [агӑ]
  • унта - [унда]
  • ӑшӑ — [ӑжӑ]
  • усӑ — [узӑ]

Літери ч і Ч теж задзвонюються і вимовляються майже як м'які приголосні звуки [ж'], [дж'] (апостроф означає, що звук [ж] вимовляється м'яко):

  • Чемчі — [Чемжі]
  • акӑлчан — [агӑлдж'ан]

2. Пом'якшення приголосних звуків. У м'яких словах приголосні звуки [н] і [л] пом'якшуються (м'який знак після літер Н і Л у таких словах не пишеться):

  • ентеш - [еньдеш]
  • ертел- [ердель]

3. Читання літери І. Літера І іноді читається як середній звук між [і] та [и]. Наприклад, наприкінці слова, якщо всі голосні, крім останньої, — тверді:

  • Анаткасі - [анаткаси]
  • кайні - [кайни]
  • малті - [малди]
  • хичалті — [хижалди]

При додаванні афіксів цей звук зберігається:

  • Анаткассінче - [Анаткассиндже]
  • кайнишӗн — [кайнижӗнь]

1. На сайті forvo.com – понад 5 тисяч чуваських слів, озвучених носіями мови. Посилання - ru.forvo.com/languages/cv.