1. Огляд літератури
1.1 Особливості травлення свиней
Свині – тварини всеїдні. В основі продуктивності тварин, зокрема утворення м'яса і жиру у свиней, що відгодовуються, лежать процеси травлення та обміну речовин, взяті у взаємозв'язку. Провідну роль прийомі корму грає нюхова і смакова сигналізація. У свиней у порівнянні з жуйними сильніше розвинені аналізатори, які сприймають хімічні подразнення. Рецептори нюхового аналізатора збуджуються газоподібними речовинами, а смакові рецептори – при зіткненні з розчиненими речовинами.
Певну роль поїданні свинями корми грає смаковий аналізатор. Рецепторний апарат цього аналізатора знаходиться в ротовій порожнині. Завдяки подразненню рецепторів, розташованих у смакових сосочках язика, відбувається випробування їжі. Кормі того з рецепторного поля ротової порожнини за участю смакового аналізатора рефлекторно пускається в хід складний механізм апарату травлення. Ця ділянка травної системи у поросят вже розвинена на момент народження. У новонароджених поросят язик у 2,5 разів важчий за шлунок, а до 25 – денного віку шлунок вже перевищує масу язика. Це свідчить про велику біологічну роль ротової порожнини, а харчуванні поросят на першому молочному етапі їх життя.
У шлунку свиней протікають різні травні процеси, провідним з яких є пептичне перетравлення білків під дією соляної кислоти та пепсину. Надходження білків з їжею є, безумовно, необхідним процесом. В організмі свиней амінокислоти не можуть синтезуватись з інших сполук, і тому вони повинні надходити з білками кормів. У практиці свинарства найчастіше доводиться зіштовхуватися з нестачею в кормах трьох незамінних амінокислот – лізину, метіоніну та триптофану. Ці амінокислотичасто називають лімітуючими, оскільки нестача їх у кормах знижує продуктивність свиней. [7]
Разом з тим у зв'язку з повільним змішуванням їжі зі шлунковим соком спочатку після прийому корму відбуваються процеси гідролізу вуглеводів (крохмалю) під дією амілази слини. Переважна більшість процесів протеолізу або аміолізу може відрізнятися не тільки в часі (залежно від прийому їжі), але і бути різним в окремих зонах (шарах) шлункового вмісту. Вирішальним фактором у переважанні того чи іншого гідролітичного процесу є активність водневих іонів, що визначає умови дії амілази та пепсину.
У синій (на відміну від жуйних, у яких до 40 – 50 % органічних речовин раціону перетравлюється та всмоктується у складному шлунку) поживні речовини перетравлюються та засвоюються переважно у кишечнику. Тому свині належать до групи тварин із переважанням кишкового типу травлення. У шлунку у свиней їжа просочується шлунковим соком, частково розщеплюються білки та крохмаль. Основні процеси перетравлення їжі до речовин, які можуть засвоюватися організмом, та процес всмоктування цих речовин у кров та лімфу відбуваються у свиней у кишечнику. У порожнину кишечника виливаються жовч, підшлунковий та кишковий соки, що різко змінюють рН хімусу та забезпечують гідроліз харчових речовин за участю протеолітичних, амілолітичних та ліполітичних ферментів. Основні функції кишечника (секреторна, всмоктувальна та рухова) протікають одночасно як єдиний процес і визначають будову кишечника: виділення секрету здійснюється залозами, всмоктування – спеціальною структурою кишкового епітелію та ворсинками та пересування харчових мас – дією гладкої м'язової тканини. [10]
Зростання кишечника та різних його відділів усвиней у післяутробний період має свої особливості (Додаток. Таблиця 8). Насамперед необхідно відзначити інтенсивність зростання кишечника (як за лінійними так і за ваговими показниками) у поросят до двомісячного віку. Темпи подовження кишечника у поросят за цей період становлять 20 см на добу при загальній довжині тіла порося 20 -50 см. загальна довжина кишечника за період підсмоктування збільшується на 11,5 м (з 4,6 м при народженні до 16 м у двомісячному віці) . Маса кишечника цей період збільшується майже 25 раз. Ці дані свідчать про високу напруженість процесів формування травної системи у поросят у перші два місяці життя, які необхідно брати до уваги при організації їх раціонального годування. [10]
З 2 до 4-місячного віку темпи подовження кишечника знижуються майже в 2 рази, проте залишаються досить високими (10 см на добу). Маса кишечника цей період збільшується більш ніж 2 разу. До кінця цього періоду формування кишківника у свиней закінчується.
Розвиток травної системи значною мірою визначає прискорення зростання свиней. Швидкість зростання свиней найбільш тісно пов'язана з масою шлунка та ступенем розвитку товстого відділу кишечника, який важчий і довший у сальних, ніж у м'ясних свиней. У розвитку травної системи закладено морфологічні передумови підвищення швидкості зростання свиней. Головною особливістю розвитку травної системи поросят, які мають високу швидкість зростання. Є підвищена активність ферментів у травних залозах.
Однією з найважливіших видових особливостей діяльності підшлункової залози свиней є безперервність сокоотделения. Безперервне підшлункове соковиділення у свиней не припиняється навіть при тривалому голодуванні,хоча рівень його може суттєво змінюватися. Основною причиною цього явища можна вважати шлункове соковиділення, яке також не припиняється при голодуванні. Іншою видовою особливістю діяльності підшлункової залози у свиней є інтенсивність соковиділення. [10]
Зміни в рівні підшлункової секреції на 1 кг кора у свиней, що ростуть відгодовуються, мають ту ж особливість, що і сумарна секреція слини, шлункового соку і жовчі: зберігається на одному рівні до 6 - місячного віку, а при живій масі вище 75 кг знижується інтенсивність секреторної діяльності підшлункової залози.
З позиції вимог тварин до умов годівлі слід виділити критичні періоди. До них відноситься період новонародженості та розвитку поросят до 2 – 3 місячного віку, особливо при ранньому відлученні, період поросності та підсмоктування свиноматок. Організація повноцінного годівлі свиней у період потребує використання висококонцентрованих джерел легкодоступних енергії та біологічно повноцінного протеїну, значного витрачання концентратів і кормів тваринного походження.
Таким чином, при організації раціонального годування поголів'я, що відгодовується, – основного споживача кормових ресурсів у свинарстві доцільно широко використовувати таку біологічну особливість свиней, як всеїдність. Високоякісну м'ясосальну продукцію від них отримують не тільки при згодовуванні чисто концентратних раціонів, але і при включенні до їх складу до 25 – 35 % за поживністю коренеплодів, картоплі, комбінованого силосу, сухого бурякового жому, зелених кормів.