10.1. Полагодження пластмасових протезів
За даними Л.А.Пашковской (1967), В.П.Гроссмана (1967), вже у 1-й рік користування протезами з акрилових пластмас частота поломок становить від 10 до 40%.
Причини поломки знімних протезів можна розділити на 6 груп: 1) недостатня міцність базисних пластинок; 2) поломки, пов'язані з помилками лікаря, допущеними на окремих етапах роботи; 3) поломки, пов'язані з помилками, допущеними техніком; 4) поломки, пов'язані з недбалим ставленням хворого на протез; 5) поломки, пов'язані з невідповідністю протезного ложа базису протеза внаслідок атрофії щелеп (при перевищенні рекомендованих термінів користування); 6) наявність слабких місць на протезі.
Пластинкові протези при повній відсутності зубів як на верхній, так і нижній щелепах, найчастіше ламаються по середній лінії. Цьому сприяє ослаблення протезів через глибоку вирізку для вуздечки губи, а також балансування верхнього протезу на торусі при недостатній ізоляції останнього. Клінічні спостереження показують, що область найбільшого поверхневого розтягування знаходиться на піднебінній частині пластинкового протеза для верхньої щелепи, безпосередньо за централь-
ними різцями. Крім того, до поломки можуть призвести внутрішні напруги в базисі протезу, які виникають внаслідок порушення режиму полімеризації або швидкого охолодження протеза, а також за наявності різноманітних включень.
Ремонт пластмасових протезів проводять наступним чином. Лінію зламу в 3 точках змащують дихлорета-новим клеєм, зіставляють частини протеза по лінії зламу і утримують протягом 2-3 хв. За склеєним протезом відливають гіпсову модель і контрмодель. Після цього протез знімають із моделі, роз'єднують по лінії склеювання, розширюють фрезою лінію зламу на 1-2 мм.у кожний бік і роблять по краях фаски. Модель та контрмодель змащують ізоляційним лаком «Ізокол», потім частини протеза встановлюють на модель, а правильність установки перевіряють контрмоделлю.
Пластмасове тісто готують із самотвердіючих пластмас «Протакрил» або «Редонт». Підготовлене пластмасове тісто (у фазі «ниток, що тягнуться») з невеликим надлишком укладають по лінії зламу і притискають контрмоделлю. Полімеризація пластмаси закінчується через 8-10 хв, після чого протез обробляють (див. рис. 10.3).
У разі потреби до протезу можна додати штучні зуби.
Розділ I. Ортопедичне лікування хворих при повній втраті зубів
Мал. 10.3. Ремонт протезів за допомогою самотвердіючих пластмас.
З цією метою знімають відбиток щелепи з протезом та відбиток зубів-антагоністів. Після відливання моделей підбирають за кольором та розміром штучні зуби, потім освіжають фрезою краю протеза, накладають пластмасове тісто і в нього запаковують зуби. Через 8-10 хв протез обробляють.
Ремонт пластмасових протезів можна проводити і лабораторним способом. При цьому технік склеює протез та відливає модель описаним вище методом. Після розширення лінії зламу щілину, що утворилася, заливають
розплавленим воском та згладжують його на рівні з базисом. Потім модель з протезом гіпсують у кювету та загальноприйнятим способом замінюють віск на пластмасу. У процесі полімеризації пластмаси відбувається монолітне (хімічне) з'єднання уламків. Протез виймають із кювети, обробляють, шліфують та полірують.