§ 3. Принципи, закріплені у цивільному процесуальному законодавстві
1. Поєднання одноособового та колегіального розгляду цивільних справ у судах
Розглянутий принцип звернений до судового складу, який має право розглядати цивільні справи за будь-якою інстанцією.
Відповідно до ст.
У разі одноосібного розгляду справи та одноосібного вчинення процесуальних дій суддя діє від імені суду.
При апеляційному провадженні суддя районного суду розглядає справи за скаргами на судові ухвали мирових суддів одноосібно (ч. 3 ст. 7 ЦПК).
При касаційному та наглядовому провадженні перегляд справ здійснюється колегіально. 2. Національна мова судочинства
У принципі національної мови судочинства відбивається багатонаціональний склад української держави. У силу Федерального конституційного закону "Про судову систему України" судочинство у Верховному Суді Україна ведеться українською мовою - державною мовою РФ. Судочинство в інших федеральних судах загальної юрисдикції може вестися також державною мовою республіки, на території якої знаходиться суд. Судочинство у світових суддів та в інших судах суб'єктів України ведеться українською мовою або державною мовою республіки, на території якої знаходиться суд. Учасникам справі особам, які не володіють мовою судочинства, забезпечується право виступати і давати пояснення рідною мовою або будь-якою вільно обраною мовою спілкування, а також користуватися послугами перекладача (ст. 10 Федерального конституційного закону "Про судову систему України").
Стаття 9 ЦПК розвиває це положення. Додатково у ст. 9 ЦПК зазначається, що судочинство у військових судах ведеться українською мовою.
Особам, які беруть участь у справі і не володіють мовою, якоюведеться цивільне судочинство, роз'яснюється і забезпечується право давати пояснення, висновки, виступати, заявляти клопотання, подавати скарги рідною мовою або будь-якою вільно обраною мовою спілкування, а також користуватися послугами перекладача (ч.
Право скористатися послугами перекладача мають глухонімі. Питання участі перекладача має вирішуватися на стадії підготовки справи у тому, щоб уникнути відкладення розгляду. Однак і на стадії судового розгляду може постати питання участі перекладача в процесі. Суддя роз'яснює особам, які не володіють мовою судочинства, право брати участь у процесі мовою, якою вони володіють, та право скористатися послугами перекладача. Право вибору мови, якою особа братиме участь у процесі, належить самій особі.
Перекладач також має певні права, що забезпечують правильність перекладу: він має право задавати присутнім під час перекладу учасникам процесу питання для уточнення перекладу, знайомитися з протоколом судового засідання або окремої процесуальної дії та робити зауваження щодо правильності перекладу, які підлягають занесенню до протоколу судового засідання (ст. 162). ЦПК).
Суд попереджає перекладача про відповідальність, передбачену КК, за свідомо неправильне переведення та долучає його підписку про це до протоколу судового засідання. У разі ухилення перекладача від явки до суду або від належного виконання своїх обов'язків він може бути штрафом у розмірі до десяти встановлених федеральним законом мінімальних розмірів оплати праці.
Дотримання принципу національної мови судочинства сприяє правильному встановленню обставин справи, винесенню законного та обґрунтованого рішення, забезпечуєдоступність судового захисту.