4 міфи про пальмову олію
Пальмову олію одержують із плодів олійної пальми та використовують для приготування їжі у всьому світі. Однак його виробництво може завдавати збитків екології, і тому в західних країнах почали з'являтися товари з позначкою «без пальмової олії». В Україні така позначка теж з'явилася, але з іншої причини. У нас популярні страшилки про пальмову олію: від журналістів, депутатів Держдуми і навіть представників харчової промисловості можна почути, що пальмова олія не перетравлюється та не виводиться з організму, заважає дітям засвоювати кальцій, шкодить судинам і навіть викликає рак.
Пальмова олія, як і будь-яка інша олія або жир, розпадається в кишечнику на гліцерин та жирні кислоти. «Якщо людина здорова та її підшлункова залоза виробляє достатньо ліпази, перетравлення та всмоктування наближається до 100 відсотків, — каже гастроентеролог Олексій Парамонов. — Якщо ліпази мало, зайва олія вийде з фекаліями. Прикладом масел, які не всмоктуються в кишечнику, можуть бути хіба що вазелінове та машинне. Але вони й оліями називаються тільки через зовнішню подібність, хімічно будучи вуглеводнями. Природа не передбачала, що ми ковтатимемо продукти переробки нафти, і передбачила ферменти тільки для олій та жирів рослинного та тваринного походження».
✒ «Погіршує якість дитячого харчування»
Чи шкідливо дітям їсти суміші з пальмовою олією? У дитяче харчування додають не саму олію, а виділену з нього пальмітинову кислоту, і роблять це, щоб відтворити склад грудного людського молока, де ця кислота також присутня. Існують дослідження, які демонструють, що суміш із пальмітиновою кислотою з пальмової олії засвоюється гірше, ніж дитяче харчування без неї. Кислота з пальмової олії утворює з кальцієм нерозчинніз'єднання, що виводяться з організму дитини з каловими масами. З іншого боку, є роботи, в яких порівнюють скільки кальцію засвоюють діти, харчуючись грудним молоком, дитячим харчуванням з пальмовою олією і без. І грудне молоко програє, залишаючись при цьому найкращою їжею для немовлят. Таким чином, говорити, що пальмітинова кислота погіршує якість дитячого харчування, неправильно.
✒ «Викликає серцево-судинні захворювання та рак»
Пальмова олія, молочний жир, яловиче і свиняче сало, кокосова олія, а також гідрогенізовані та частково гідрогенізовані олії (рослинні олії, які перевели з рідкого стану в твердий) відносяться до твердих жирів. Найшкідливіше, що може бути у твердих жирах, — трансжири, саме вони завдають суттєвої шкоди здоров'ю, збільшуючи ризик розвитку серцево-судинних та онкологічних захворювань. Трансжири є в м'ясних та молочних продуктах, гідрогенізованих оліях. Наприклад, у 100 г вершкового масла міститься 1,5 г трансжирів, у 100 г м'якого маргарину — 7,4 г, а в 100 г твердого (його частіше використовують у харчовій промисловості) — цілих 20 г. А ось у пальмовому маслі трансжирів немає. Воно, як м'ясні та молочні продукти, містить насичені жири. Насичені жири тривалий час вважалися майже настільки ж шкідливими для серцево-судинної системи, як трансжири, але нові дані говорять про те, що помірне вживання насичених жирів на ризик розвитку ішемічної хвороби серця суттєво не впливає, хоч і підвищує рівень холестерину.
✒ «Відрізняється низькою якістю»
Ще один міф: нібито в Україну везуть технічну пальмову олію, а її якість ніхто не контролює. До реального стану справ ці слова не мають жодного відношення. Якістьпальмової олії, що поставляється в Україну, контролює Митний союз, і він не допускає продукт до використання в харчовій промисловості, якщо перевищено гранично допустимі норми за токсичними елементами, радіонуклідами, пліснявами, дріжджами тощо. Для цього існують спеціальні регламенти.
А ось наступне становище вже не міф:
✒ Шкодить навколишньому середовищу
українські ЗМІ рідко згадують про те, що виробництво пальмової олії пов'язане із серйозною загрозою екології. Щоб розширити плантації під олійні пальми, в Південній Азії знищують тропічні ліси, які є домом для видів тварин, що зникають, наприклад орангутанів і суматранских тигрів. Люди теж страждають з вини несумлінних виробників. В Індонезії, розчищаючи нові лісові території, фермери спалили дерева та осушили болота на місці торфовищ, що призвело до жахливих пожеж на островах Суматра, Борнео та Ява.