4 Організація ранньої діагностики, лікування, клінічної та трудової реабілітації хворих на рак

Порівняльна характеристика результатів лікування хворих на неінвазивний РМП показала, що місцева хіміотерапія під час та після ТУР у хворих з первинними та одиночними пухлинами достовірно знижує частоту рецидивів РМП у періоді від 1 року до 3 років на 22%. Рецидив РМП у контрольній групі у терміни від 1 року до 3 років був вищим у 2 рази – у 89 (64%) хворих, порівняно з пацієнтами, яким проводилася ТУР та БЦЖ терапія.

З 2004 року нами виконується малоінвазивна відкрита резекція сечового міхура як операція вибору, яка проведена 39 пацієнтам (18 жінкам та 21 чоловікам) віком від 44 до 65 років. У 22 випадках пухлина сечового міхура була у стадії Т1, а у стадії Т2-17 випадків.

Показаннями для малоінвазивної резекції сечового міхура вважалися:

1. Одиночна, первинна пухлина (по стадії процесу Т1-Т2 G1-G2), розташована на відстані не менше 2 см від шийки та усть сечоводів, розмір основи якої не перевищує 5-6 см.

У випадках, коли неможливо виконати ТУР:

Непрохідна стриктура уретри,
Пухлина в дивертикулі сечового міхура,
Пухлина, що знаходиться в так званій «сліпій зоні» для ТУР,
Гострий простатит або хронічний простатит у стадії загострення,
Доброякісна гіперплазія простати (у тих випадках, коли ТУР простати не показано),
Рак простати у стадії Т3-Т4,
Аномалії розвитку уретри та сечового міхура.

2. Одиночна, первинна пухлина (по стадії процесу менше або дорівнює Т3 G1-G2) з необхідністю реімплантації сечоводу (вибрані хворі).

Протипоказаннями щодо цієї операції були:

Множинні пухлини сечового міхура. Під множинними пухлинами ми розуміли наявність трьох і більше новоутворень у сечовому міхурі.
Розповсюдження пухлини на простатичний відділ уретри.
Низькодиференційований РМП.
Наявність виражених післяопераційних рубців у зоні передбачуваної операції.
Порушення системи згортання крові.
Ожиріння третього ступеня.

Техніка малоінвазивної відкритої резекції сечового міхура була поділена на три етапи:

1. Малоінвазивний відкритий операційний доступ до сечового міхура;

2. Резекція пухлини;

3. Ушивання та дренування післяопераційної рани.

Середній ліжко-день перебування хворих у стаціонарі після малоінвазивної відкритої резекції сечового міхура становив 7 днів, у тому числі після операції -5,2 дня, тоді як після традиційної резекції сечового міхура середній ліжко-день становив раніше 13,6 днів.

Середня тривалість операції становила 55,4±3,3 хвилини.

На третю-четверту добу після операції здійснювався контроль загальних аналізів крові та сечі, біохімічного аналізу крові. У всіх хворих, де до операції реєструвалися запальні зміни крові та сечі, відзначалася тенденція до нормалізації аналізів.

Таким чином, аналізуючи результати лікування цієї групи пацієнтів, ми вважаємо, що відкрита малоінвазивна резекція сечового міхура може бути рекомендована як операція вибору. Даний вид оперативного втручання є щадним методом, що зберігає кровопостачання та іннервацію сечового міхура, знижує травматичність і сприяє більш швидкому відновленню уродінаміки, що найбільш важливо для процесу реабілітації пацієнтів.

Малоінвазивна відкрита резекція сечового міхура при РМП дозволилазначно скоротити термін перебування пацієнтів у стаціонарі, нормалізувати аналізи сечі у 77% хворих до 30 діб після операції та знизити кількість рецидивів на 11%, що дозволяє рекомендувати її як ефективний метод оперативного лікування.

З 2002 року виконано 135 радикальних цистектомій. Масивна хірургічна травма і велика кількість анастомозів визначають ймовірність різних післяопераційних ускладнень, що іноді призводять до летального результату. З отриманням досвіду стає ясно, що ідеального методу відведення сечі для всіх пацієнтів немає, як і немає ідеального пацієнта для конкретної методики відведення сечі. У табл. 4 представлені методи деривації сечі.

Таблиця 4

Варіанти відведення сечі (всього-135 випадків)