46. ​​Просторове розташування та форма s-, p- та d-орбіталей в атомі.

1.Форма та просторове розташування s-, p-, і d-орбіталей в атомі.

ОРБІТАЛЬ (від латів. orbita-шлях, колія), хвильова ф-ція, що описує стан одного електрона в атомі, молекулі або ін. квантовій системі. У загальному випадку квантовохім. термін "орбіталь" використовується для будь-якої ф-ції, яка залежить від змінних х, у, z одного електрона. У межах молекулярних орбіталей методів для електронних станів молекул часто використовують наближений опис квантової системи як цілого, задаючи стан електрона в усередненому полі, створеному ядрами та іншими електронами системи. При цьому орбіталь визначається одноелектронним ур-ним Шредінгера з ефективним одноелектронним гамільтоніаном

форма
; орбітальна енергія, як правило, співвідноситься з потенціалом іонізації (див. теорема Купманса). Залежно від системи, для якої визначена орбіталь, розрізняють атомні, молекулярні і кристалічні орбіталі. Всі елементи періодичної системи залежно від їхньої електронної будови, можна розділити на наступні сімейства: s-елементи (це елементи I та II групи головної підгрупи, , де n – число періодів), p-елементи (це елементи з III по VIII групу, число валентних електронів дорівнює номеру підгрупи, розташовуються на p і s рівнях), наприклад, у сурми Sb , d-елементи (елементи побічних підгруп, особливістю їх електронної будови є заповнення попереднього енергетичного рівня d-підрівня, ), f-елементи ( Ac, La, заповнюють 3 зовні f-підрівень,

Місткість – максимальна кількість енергетичного рівня, що визначається за формулою , де n – номер рівня. Місткість підрівня , де l – орбітальне квантове число, що характеризується для даного підрівня.