6 блискучих пояснень того, чому сучасні фільми настільки тупі

Бізнес - це заняття якому його творець має присвятити всього себе. Канцелярія Успіху допоможе подекуди заощадити, подекуди полегшити працю, але головне вона принесе користь, адже без канцтоварів вести бізнес неможливо.

У 2016 році вийшла маса фільмів, проте це були переважно сиквели, приквели та похідні на кшталт «Зразкового самця 2», «Білосніжки та мисливця 2», «Мисливців за привидами», «Аліси в Задзеркаллі» та інших. Глядачі вже давно переситилися ними; вони втомилися від повторення того самого, про що говорять їхні негативні відгуки та низькі рейтинги нових фільмів.

То чому вже Голлівуд продовжує клепати сиквели, які ніхто не хоче? Цей феномен набуває більше сенсу, якщо Ви розглядатимете його як дуже дорогу пристрасть, як, наприклад, до кокаїну. Кіноіндустрія, напевно, перестане це робити лише тоді, коли припинять своє існування такі істини.

1. Збереження прав власності – головна причина штампування сіквелів

Хочете почути щось божевільне? Компанія "Fox" подумує над ідеєю створити сіквел "Фантастичної четвірки". Можливо, комусь вона здасться приреченою на провал, проте цей крок вписується в давню традицію робити безглузді адаптації коміксів про першу сім'ю супергероїв всесвіту "Marvel" як правовий прийом. Так, фільм «Фантастична четвірка» (1994) режисера Роджера Кормана був створений для того, щоб зберегти права студії на екранізацію. Те саме стосується однойменних фільмів, що вийшли на екрани у 2005 та 2015 роках. До винятків, мабуть, варто віднести "Фантастичну четвірку: Вторгнення Срібного серфера" (режисер Тім Сторі), яка була знята не зарадивиконання фінансових зобов'язань.

Голлівудська практика неохоче штампувати сіквели не є чистою випадковістю. Чи хтось зрозумів суть гарячкового марення під назвою «Дік Трейсі: Спецвипуск», шоу, в якому кінокритик Леонард Малтін бере інтерв'ю у посивілого Уоррена Бітті? Навряд чи. Воно з'явилося в ефірі телеканалу TCM лише один раз і було створено виключно для того, щоб актор міг утримувати свої права на персонажа.

Але Бітті, принаймні, виявився досить добрим, щоб дозволити своїм юридичним зобов'язанням непомітно випаруватися, як пук на вітрі, коли студія знадобила трохи додаткового часу для переговорів у перерві між виходами фільмів про Борна. Їхнім результатом стала «Еволюція Борна» (2012 рік).

Невже Ви справді думали, що хтось хотів бачити головним героєм фільму про Борна не Джейсона Борна, а когось іншого? Звичайно ж ні. Але через те, що актор Метт Деймон виконував інші контракти, бідний Джеремі Реннер опинився у загоні, в якому "Marvel" утримує його досі.

Суть така: зніми зараз хріновий фільм, щоб купити час і створити згодом добрий. На жаль, є безліч франшиз, які радо проігнорували другу частину цього рівняння. Взяти, наприклад, фільм жахів «Повсталий з пекла 9: Одкровення» (2011 рік), огидний шматок лайна, який зняли всього за два тижні заради збереження прав власності, тоді як "Weinstein Company" та "Dimension Films" працювали над створенням рімейку. Навіть актор, який грав роль Пінхеда в попередніх фільмах, сказав: Ні, я в цьому не беру участі.

2. Продюсери «викрадають» оригінальні сценарії, щоб зробити їх сиквелами

Звідки ми знаємо, що Голлівуд не просто відчайдушнийпотребує унікальних історіях, а застряг у макдаківському сховищі запропонованих спінофів та сіквелів? Реальність така, що студії постійно перекроюють оригінальні сценарії. Взяти, наприклад, «Пристрасті по ковчегу» (The Passion Of The Ark), сценарій про людину, якій Бог доручив врятувати світ від чергового Великого потопу.

Згодом він перетворився на фільм «Еван Всемогутній» (2007). Сюди також можна віднести кіносценарій «Честь серед злодіїв» про двох злочинців, які змагаються один з одним.

Він був перероблений і перетворений на «Дванадцять друзів Оушена». Навіщо писати сіквел, коли Ви можете переінакшити оригінальну ідею? Вам сподобався фільм "Пила 2"? Ви можете подякувати за нього сценарію під назвою «Відчайдушний». Кожна частина фільму «Міцний горішок», крім останньої, з'явилася завдяки перекроєним сценаріям. Голлівуд канібалізує оригінальні сценарії з незапам'ятних часів, але нещодавно ця практика стала набувати величезних масштабів.

Фільм «Кловерфілд, 10» спочатку називався «Підвал», проте раптово змінив свою назву в середині виробництва, після того, як Джей Джей Абрамс усвідомив, що його малобюджетний психологічний інди-фільм схожий на «Монстро»: він мав той же «жанр» і "дивина". Режисер продовжив роботу над фільмом, проте йому довелося перезняти кінцівку та включити бій з НЛО.

Іншими словами, «Підвал» був нічим іншим, як «Монстро» – похмурою та неоднозначною історією про людей, які опинились у пастці бункера. У самому розпалі виробництва студія вирішила, що вони не можуть випустити цей фільм на екрани, тому вирішила дати йому іншу назву - Кловерфілд, 10 і вліпити в кінцівку епізод з НЛО. Після виходу фільму всі розхвалювали Джей Джея Абрамса за його геніальність та майстерність,проте люди, які написали оригінальний сценарій, залишилися безвідомими.

3. Голлівуд гадки не має про те, як продавати оригінальні фільми

Отже, чому голлівудські кіностудії так відчайдушно впихають франшизи в оригінальні сюжети? Очевидна причина полягає в тому, що знайома назва допомагає легко продати фільм. Фільм «Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості» був одним суцільним непорозумінням, проте приніс його творцям мільйони доларів лише завдяки своїй назві. Не можна сказати те саме про фільми «З машини» або «Воно», які покладалися виключно на власні кінематографічні переваги, щоб стати популярними. Ось чому коли інді-або оригінальний фільм виходить хорошим, його називають «несподіваним» хітом.

Тим часом, коли нефраншизний фільм зазнає провалу, включається інша мелодія під назвою «Відсутність оригінальності».

Оригінальності прийшов кінець! Чому ми маємо турбуватися з цього приводу? Чим більше ми представляємо глядачів як орду простаків, які лише позитивно реагують на впізнаваність бренду, тим легше студіям стає приписувати успіх оригінальних фільмів дивним несподіваним випадкам. Ось чому режисери, які знімають справді оригінальні фільми, часто змушені створювати власні бренди. Отже, такий фільм, як «Початок» (2010 рік), досяг успіху не через свою оригінальність, а тому, що його режисером виступив Крістофер Нолан. Ця необхідність у бренді настільки сильна, що вона часто перебиває здоровий глузд.

4. Режисери фільмів не знають, як по-іншому їх можна закінчити

Безперечно, Ви помітили, що все частіше режисери стали додавати наприкінці фільмів сцени після титрів. заправду кажучи, це зумовлено спробою студій наслідувати кінематографічний успіх "Marvel". А чому б і ні? Сцени після титрів є найпростішим способом створити сіквел без шкоди для фільму. Вони націлені виключно на глядачів, яким настільки сподобався фільм, що вони продовжують залипати в екран навіть, коли з'являються титри. Студії можуть використовувати цей прийом для того, щоб оцінити попит на фільми. Виграють усі!

Але оскільки вихід франшиз був розпланований на роки вперед, посттитрові тизери стали меншими схожими на пасхали і більшими на гонку озброєнь. Режисери почали вставляти подібні сцени не лише наприкінці, а й у середині фільмів. Таким чином, ми можемо спостерігати, як страждають цілі сюжетні лінії від потурання сиквелам. В оригінальній версії сюжету «Повстання планети мавп» герой Джеймса Франко мав померти, проте, натомість, режисер вирішив залишити його живим на той випадок, якщо він буде потрібен для сиквела. Однак у результаті він все одно його «вбиває» у перерві між фільмами.

Сучасні фільми жертвують лаконічністю та доказовістю заради побудови франшизи. Продюсери фільму «Месники: Ера Альтрона» змусили Джосса Уїдона додати незрозумілу печерну сцену для того, щоб створити сіквел «Тора». "Нова людина павук. Висока напруга» витратив всю свою енергію на нескінченні посилання на Зловісну Четвірку, пожертвувавши своєю привабливістю. "Бетмен проти Супермена: На зорі справедливості" завів цілу сюжетну лінію в ступор заради презентації "Ліги справедливості".

Це все одно, що думати про майбутнє і забувати про речі, які є важливими в даний момент. Подібні постійні обіцянки чогось більшого роблять окремі фільми не такими особливими.

Одна з найголовніших причин, чому милюбимо "Зоряні війни", полягає в тому, що вони закінчилися. Ідея створювати все більше і більше сиквелів доти, доки глядачам вже нудитиме від них – це бізнес-модель, яка «вбиває» сюжети.

5. Фільми, а також їхні герої тепер є «брендами», а бренди ніколи не вмирають.

Кілька років тому журнал "GQ" випустив статтю під назвою "День, коли померло кіно", яка визначила точний момент, коли блокбастери почали дрифтувати у бік посередності. Цим моментом став вихід фільму «Найкращий стрілець», бездарно спродюсованого Джері Брукхаймером. Цей переломний момент спричинив те, що маркетингові керівники сьогодні розглядають фільми як іграшки, а не витвори мистецтва.

Маючи нескінченний запас вихідного матеріалу, Голлівуд створив низку безсмертних талісманів, які є несприйнятливими до розчарування глядачів. Ми живемо у світі з п'ятьма фільмами про Людину-павука та чотирма окремими варіаціями його костюма. Більше того, його роль зіграли три різні актори. Цей супергерой приносить щорічний прибуток у розмірі одного мільярда доларів. Суть у тому, що не всі фільми про супергероїв є гідними; Причина – відсутність матеріального стимулу. Ця тенденція поступово переходить на «несупергеройские» фільми. Сьогодні ми маємо можливість спостерігати появу героїв, орієнтованих на акторів, на кшталт Хана Соло та Джейсона Борна.

Нині вони є брендами. А бренди ніколи не вмирають. Або вмирають, а потім наполягають на своєму поверненні.

Ви думаєте, що творці «Закляття» подумують над спиноффом тому, що мають цікаву історію? Звичайно ж ні. У цій ситуації йдеться про збереження бренду.

6. Коли сіквелу дано зелене світло, йогонеможливо зупинити у фінансовому плані

«Бейб: Порося у місті». Єдина причина, через яку він існує – права на власність. Як одного разу зазначила газета "The New York Times", кіностудія "Universal Pictures" провела понад сто міжнародних ліцензійних угод, пов'язаних з комп'ютерними іграми та іграшками, ще до того, як було придумано фільм. Вона оголосила про його дозвіл на День подяки. Це рішення підвело їх, тому що "Paramount Pictures" різко змінила дату виходу «Карапузів» через конкуренцію. Іншими словами, "Universal Pictures" наосліп підвищила ставки і виявилася фінансово зацікавленою у фільмі. Модель «Бейб: Порося у місті» стала ходовою тактикою створення фільмів – і все завдяки тому, що студії оголосили про намір випустити сіквели за багато років до їхнього реального релізу.

Продюсери «Загону самогубців» так поспішали, що дали Девіду Еєр всього шість тижнів на те, щоб написати сценарій до фільму. Коли голлівудські режисери хочуть зняти фільм до певної дати, у них немає іншого вибору, окрім як наосліп слідувати шляхом від одного проекту до іншого. Умови мерчендайзингу та ліцензування можуть несподівано змінитись ще до завершення роботи над сценарієм. І щоб одержати прибуток, його доводиться переписувати. Отже, страждає на якість фільму, проте вона стоїть на другому місці після виконання всіх фінансових зобов'язань.

І оскільки маркетинг нікуди не подіється, студії починають підписувати дорогі контракти з акторами. Підлий Джонні Депп отримає гроші за п'яту частину "Піратів Карибського моря", яку ніхто не хоче бачити. Арнольду Шварценеггеру платять 30 мільйонів доларів за фільми про Термінатора. Марк Волберг за законом зобов'язаний знятися ще у двох фільмах про Трансформери. СебастіанСтен має зіграти роль Зимового солдата дев'ять разів. Сем Вортінгтон та Зої Солдана з'являться у трьох сиквелах «Аватара».

У всій цій метушні кіностудії забувають про найважливішу - якість фільму. Поспіхом зроблені режисерські роботи (наприклад, «Зоряні війни: Ізгой», «Фантастична четвірка» та «Загін самогубців») часто перезнімаються і редагуються, що з вирізаних кадрів можна отримати цілі фільми.

Хороше кіно так не робиться. Незважаючи на аспекти маркетингу, кіностудії змушені ставити величезні суми грошей на довгострокові проекти, які можуть виявитися нежиттєздатними в майбутньому.