Ачаєва Н

Майже 1570000000 чол., або більше 30% населення 104 країн, досліджених в Доповіді про людський розвиток, за оцінками, живуть в умовах багатовимірної бідності; цей індикатор вимірює як кількість, так і інтенсивність видів депривації людини в галузі здоров'я, освіти і рівня життя. У багатьох країнах, які переживають бурхливе зростання, населення, що живе в умовах багатовимірної бідності, перевищує чисельність тих, хто живе в умовах бідності за доходами. А нерівність щодо доходів зростає у багатьох країнах. Згідно з розрахунками ІЛР, скоригованої з урахуванням нерівності, для 132 країн за 2012 р. майже чверть значення ІЛР, 23%, «втрачається» через нерівність. У період із 1990 по 2005 р. динаміка ІЧРН для 66 країн показує, що сукупна нерівність знизилася лише маргінально, оскільки зменшення нерівності у сфері здоров'я та освіти компенсувалося підвищенням нерівності доходів. . [3, c.13].

Бідність обумовлена ​​дією багатьох взаємозалежних груп чинників, як об'єктивних, які у якості властивостей суспільства (країни, галузі, регіону населеного пункту і домогосподарства) і залежних від людини, і суб'єктивних, що виявляються як властивості індивіда. [4]

Як фактори, що сприяють попаданню суспільства в порочне коло бідності, Руденко Д. Ю. виділяє такі: [6, c. 49]

Основним показником бідності у світі є індекс багатовимірної бідності (ІМБ) [7]. Це новий показник, призначений для обліку серйозних депривацій, які одночасно відчувають люди. ІМБ відображає як масштаби багатовимірної бідності, так і глибину – тобто, середню кількість депривацій, які люди відчувають одночасно. Він може бути використаний для створення повної картини людей, що живуть в умовах бідності, та дозволяє робитипорівняння як по країнах та регіонах, так і по всьому світу. ІМБ вимірює дефіцит у сфері здоров'я, освіти та рівня життя, враховуючи як чисельність людей, які зазнають депривації, так і інтенсивність окремих видів депривації, на яку вони зазнають. [2]

Як залежні показники використовувалися:

  • ВВП душу населення (дол. США), ln;
  • частка зайнятих у загальній чисельності населення (% осіб віком 25 років і старше);
  • індекс людського розвитку (вимірюється не більше від 0 до 1);
  • коефіцієнт народжуваності/1000жит;
  • коефіцієнт смертності/1000жит;
  • охоплення навчанням у вузах (% брутто);
  • населення у стані тяжкої бідності (%);
  • витрати на охорону здоров'я, всього (% від ВВП);
  • державні Витрати оборону країни(%).

Була проведена кореляція за показниками, яка виявила, що кілька залежних показників мають один з одним досить тісний зв'язок, що перевищує граничне значення 0,7. На основі отриманого результату було вирішено провести регресійний аналіз із застосуванням методу виключення, щоб нейтралізувати вплив автокорелювання змінних.

За даними регресійного аналізу було отримано 7 моделей, але тільки дві з них мали відповідний нормальному закону розподілу розподіл залишків моделі – друга та п'ята Автором було вирішено залишити фінальною модель другу.

Для визначення ступеня впливу показників бідності на індекс багатовимірної бідності було побудовано рівняння регресії.

Таблиця 2.5-Вплив показників бідності на індекс багатовимірної бідності