Ацтлан, Терміни
Міфологія Ацтеків / Терміни
Ацтлан або Астлан (в одній з інтерпретацій - "країна чапель") - міфічна прабатьківщина ацтеків, однієї з основних культурних груп Месоамерики. На мові науатль слово "Azteca" означає "люди з Ацтлана".
Спочатку ацтеки, як і інші народи науа (хочимилька, тлахуіка, акольхуа, тахасалан тлакскалан, тепанека і чалька), вважали своєю прабатьківщиною Чикомосток ("місце семи печер") - країну, що знаходилася десь на північному заході від долі. Міф про Ацтлана, який за легендою ацтеки залишили лише 1164 року, виник після утворення в ацтеків своєї держави. У оповідях Ацтлан описується як острів посеред великого озера, розташований по той бік довгої дороги у темряві та холоді.
Різні описи Ацтлана дуже суперечливі. Деякі легенди говорять про Ацтлан як про рай, інші (кодекс Обена) стверджують, що там ацтеки були рабами тиранічної еліти під назвою Ацтека-Чикомосток. Ведені своїм священиком, ацтеки бігли і дорогою їхній бог Віцілопочтлі заборонив називатися ацтеками, сказавши, що вони повинні називати себе мішками.
Місце Ацтлана в ацтекській міфології знаходиться поруч із легендарним переселенням у Теночтітлан. За легендою міграція на південь розпочалася 24 травня 1064 н. е. Кожен із семи народів науа заснував великим містом-державою в центральній Мексиці в пізній посткласичний період месоамериканської хронології (прибл. 1300—1521 рр.)
Після іспанського завоювання Мексики, історії про Ацтлан як про країну схожу на Едем і розташовану на півночі, досягли Іспанії. Подібні описи, зроблені зокрема Дієго Дуран у 1581 році, ініціювали іспанські експедиції до Каліфорнії.