Адільбек Джаксибеков завжди уникав скандалів

Голові держави з Адільбеком Рискельдиновичем комфортно, він не ставив президента в неприємні ситуації, намагаючись максимально врегулювати все на своєму рівні.

Адміністрація – кулак, яким стукає президент

Як ми знаємо, президентський обсяг повноважень є досить великим. Були неодноразові кампанії щодо його зменшення та передачі повноважень комусь ще, але від цього нічого не змінилося. Адміністрація є органом, за статусом безпосередньо підзвітним президенту. Тобто фактично перебуває на одних правах із тим самим фінполом та КНБ, але по суті є органом, який стоїть практично над усім, що є в урядовому та президентському блоках. Та й взагалі у виконавчій, законодавчій та місцями у судовій владі.

Адміністрація є головним інструментом реалізації президентської влади, вона:

проводить вивчення громадської думки
веде моніторинг ЗМІ
готує аналіз реалізації держпрограм
дає пропозиції щодо розвитку
контролює виконання президентських ініціатив, указів, послань тощо
керує внутрішньополітичним контентом
координує роботу акіматів.

Спічрайтери, зрозуміло, є з різних тем. Щось готує прес-служба, щось ідеологи, щось економісти. Все одно готується загальне зведення, яке відпрацьовується з усіма підрозділами, щоб у президента не було огріхів і можна було знати, кому рубати голову за кожне слово.

На всі руки.

Біографія Адільбека Рискельдіновіча досить цікава. Він син начальника Акмолінського обласного управління кінофікації, зять завідувача ідеологічного відділу обкому партії. ТобтоДжаксибеков - виходець із сім'ї номенклатурної. Закінчив економічний факультет Всеукраїнського державного інституту кінематографії. І хоча не сценарний факультет, його перу належать два екранізовані кіносценарії: «Стрибок Афаліни» та «Змова Оберона».

На початку кар'єри довго працював у системі постачання – сфері, яка не була за радянських часів кадровим трампліном, але через величезні масштаби робота в ній була самодостатньою.

У результаті, після перебудови та ринкових реформ Джаксибеков створив фірму «Цесна», етимологія назви якої йде у слово «Целиноградпостач», його попереднє місце роботи. Адильбек Рискельдіновіч виростив компанію у велику багатопрофільну корпорацію, у складі якої є і банк із фінансовим холдингом, і зерновий холдинг, і харчова промисловість.

Після відходу Джаксибекова на держслужбу корпорацією керував спочатку його старший брат Серік, колишній начальник обласної митниці, а згодом син Даурен. Адільбек Джаксибеков — один із небагатьох підприємців першої хвилі, які досі залишаються на увазі. Пам'ятається, в Алмати гримів рух «Нове покоління», участь у якому брали Булат Абілов, Мухтар Аблязов, Раїмбек Баталов, Нурлан Смагулов, Козикорпеш Єсенберлін, Єркін Калієв. Багатьох із них уже ніхто не пам'ятає і не впізнає навіть з фотографій, тим більше представників регіонального бізнесу. Адільбек Джаксибеков, однак, не тільки залишився на плаву, але один з небагатьох корінних астанчан, які працюють у центральних органах управління. Багатьом путівку в життя дали ще в ранні роки незалежності, але прижилися і виросли реально лише Джаксибеков та Мамин.

Адільбек Джаксибеков, фото із сайту today.kz

Переїзд столиці — трамплін кар'єрними сходами.

– Коли гриміла «Цесна»,Джаксибеків для регіонального бізнесмена досить часто мелькав у ЗМІ — і виступав, і брав участь у різних акціях, хоча політики тримався подалі.

Про цей період своєї роботи Джаксибеков написав дві книги – «Запалити зірку – столицю» та «Так починалася Астана. Записки першого акіма столиці», які ще, можливо, чекають на екранізацію.

Столицею Джаксибеков керував досить довго – з 1997 по 2003 роки, потрапивши до найближчого президентського пулу. Як особистість, як політик, як адміністратор і як людина, він цілком влаштував президента

Після 6,5 років роботи акімом він перейшов на посаду міністра промисловості та торгівлі в новому уряді Даніала Ахметова. Призначення це було несподіваним. Індустрія, на відміну торгівлі, була не зовсім шляхів Джаксибекова. Проте півтора року він у ній пропрацював. Багато хто вважав, що перехід його був пов'язаний з тим, що пост акіма був потрібен іншій людині. Тоді його змінив у цьому кріслі Темірхан Досмухамбетов, колишній керуючий справами президента. А Джаксибеков зайнявся новою якістю реалізацією першої держпрограми індустріально-інноваційного розвитку. Під неї було реорганізовано міністерство, почали створюватись інститути розвитку — Національний інноваційний фонд, інвестиційний фонд Казахстану, корпорація зі страхування експорту тощо.

Зрозуміло, що з низки причин, незважаючи на всі зусилля міністра, та програма індустріалізації не запрацювала – частково через те, що були розбіжності та деякі структури відверто почали працювати собі на кишеню.

З іншого боку, був перегрів економіки, пов'язаний із зростанням цін на сировину. У результаті всі капітали рвонули у фінансово-банківський та будівельний сектор, а до індустріалізації повернулися лише через 10 років.

М'який політик, далекий віделітних воєн

- Тобто провал програми не був недоробкою Джаксибекова, тому ставити питання, як він зміг після цього втриматися в команді президента, не має сенсу?

– Він пропрацював міністром півтора роки. Технічно програма за нього не провалилася. Про провал можна було говорити через якийсь час, коли шукати хвости було пізно. Та й про провал ніхто не говорить. Просто було прийнято нову програму, яка замінила попередню. А про стару все акуратно постаралися забути.

Джаксибеков, незважаючи на те, що це не зовсім його амплуа, в міністерство вписався. Він показав, що має не лише політичне чуття, а й команду, яка починала працювати з ним ще в астанинському акіматі. З ним разом пішов Аскар Мамін, який ще до Джаксибекова стартував у центральних органах влади. Це і Андрій Лукін, нині відомий як генерал фінансової поліції, а тоді колишній міліціонер, котрий працював в акіматі Астани начальником управління житла. З цієї посади він перейшов до міністерства на посаду директора департаменту, потім віце-міністра.

Говорячи про команду Джаксибекова, не можна не згадати і Михайла Чиркова, який свого часу керував прес-службою уряду, потім пішов до акімату Астани і вже 20 років працює з Джаксибековим. Нині він депутат мажилісу

Після політичної кризи 2001 року ще вирували пристрасті, які виборна кампанія 2004 року до кінця не мінімізувала. Боротьба періодично загострювалася по лінії олігархії та уряду. Між собою воювали олігархи, уряд, акіми. Плюс у рамках боротьби з корупцією, яка активізувалася, пішли гучні арешти, причому деякі з них, завдяки грамотній розкрутці, отримали міжнародний резонанс.

Війна з групами

- 2006 рік після достатньоспокійних президентських виборів 2005 року розпочався із серії загадкових смертей. Спочатку наклав на себе руки Заманбек Нуркадилов, потім був убитий Алтинбек Сарсенбаєв. Після цього почалася така заваруха, що про жодну консолідацію можна було не говорити. Близькі бояри фактично сварилися між собою, і так, що перетнули межу, яка анулювала видимість їхньої лояльності.

Президентові довелося застосувати багато вимушених кадрових рішень, що він не любив робити. Адміністрація не змогла вчасно проконтролювати те, що відбувається. У результаті війна одних проти Нуртая Абикаєва перетворилася на війну решти проти Рахата Алієва. Це закінчилося черговим та останнім його падінням.

Президент був змушений прибрати і Абикаєва з посади спікера сенату, і змінити уряд, але це не одразу стабілізувало ситуацію. Ситуація в країні була дуже і дуже далека від ідеалу, та ще й економічна криза настала. Президент пішов на чергову ротацію — за всіх симпатій до Джаксибекова він був переведений на посаду першого заступника голови партії «Нур Отан». Партія на той час, як ми знаємо, вже стала об'єднаною. До неї після довгих переговорів увійшов «Асар», потім були включені Громадянська та Аграрна партії.

До того ж почав посилюватись Бакитжан Жумагулов, який тоді керував партією та показав себе досить жорстким управлінцем. Він став перетворювати партію на самостійний інститут президентської влади

У тих умовах це було досить виправданим кроком, оскільки загальний механізм президентської вертикалі влади вимагав додаткових важелів щодо його зміцнення. І тоді президент прибрав Жумагулова, на якого багато хто точив зуби, поставивши Джаксибекова. Адміністрацію ж очолив Кайрат Келімбетов, призначення якого було несподіваним, незважаючи на його якості.сильного апаратника щодо концентрації повноважень. Але всім хотілося адекватного економічного управління ситуацією та створення противаги уряду та Нацбанку, чиї дії у багатьох викликали сумніви.

"Нур Отаном" Джаксибеков керував недовго - менше року. І наприкінці 2008 року в рамках чергової великої ротації його було відправлено послом до України. У Москву, як правило, завжди відправляють важкоатлетів – за рідкісним винятком. Але з огляду на загальний рівень постійних контактів президентів Казахстану та України, особливого навантаження щодо забезпечення каналу зв'язку посольство фактично не несе. Займається переважно пропагандистською роботою та забезпеченням культурного та економічного співробітництва між двома країнами.

Несподіване призначення до міноборони

Так розпочалася 5-річна, досить успішна робота Джаксибекова на посаді міністра оборони. Численні скандали у військовій сфері, пов'язані із закупівлею та ремонтом озброєння, його особисто не торкнулися.

- Він був першим цивільним міністром оборони?

– Технічно ні. До нього цивільними міністрами оборони були Сат Токпакбаєв та Даніал Ахметов.

– Але за Джаксибекова ж були гучні посадки генералів?

– Гучні посадки генералів були за всіх міністрів оборони. У свій час це були афганці, потім генерали, які досвіду військових дій навіть на рядовій посаді не мали.

Вляпувалися всі, оскільки, на відміну від багатьох інших відомств, військові виявилися в плані тіньового вирішення питань менш педантичними. Якщо людина цивільна з її досвідом роботи у фінансовій сфері могла замаскувати відкати, то тут гроші брали з рук в руки

По-перше, він став жорстко займатися військово-промисловим комплексом в особі компанії «Казахстан Інжиніринг». Власне, саме так вонаі опинилася під щільною опікою.

По-друге, він провів перший так званий бойовий парад. Це було досить ефективним із погляду піару наших збройних сил шоу, яке відвідало багато глядачів. Воно показало, що наше міністерство оборони відоме не тільки гучними скандалами, а й має літаки, що літають, стріляючі гармати і танки, що їздять. Бойовий парад усім сподобався, хоч від його повторення чомусь утрималися.

По-третє, Джаксибеков продовжив накачування міноборони кадрами. При ньому активізувався Центр військово-стратегічних досліджень, який був перетворений на аналітичний центр для міністра. Там напрочуд виявилося чимало силовиків. І насамперед високопосадовців з КНБ. Зокрема, той самий генерал Карбузов, відомий як колишній голова митного комітету.

За 5 років роботи на посаді міністра оборони у скандалах Джаксибеков помічений не був, хоча саме міністерство гриміло регулярно. Це говорить або про його ретельність у цих питаннях, або про хорошу інформаційну роботу, або про те, що під міністра ніхто «не копав»

Старе місце у нових умовах

– Через 5 років пост міністра оборони дістався Серіку Ахметову, колишньому прем'єру, якого за старою традицією, як і багатьох інших прем'єрів, перевели до силового блоку. Наприклад, Даніал Ахметов також після прем'єрства працював у Міністерстві оборони. Карим Масімов нещодавно з посади прем'єра було переведено до КНБ.

Але з приходом Адильбека Джаксибекова в коло повноважень держсекретаря було введено сферу питань оборони та військово-промислового комплексу, які до певної міри і зараз перебувають у його віданні

І знову президент різко перевів його на іншу посаду — акімом до столичного акімату. Тут він знову змінив Імангалі Тасмагамбетова,якого відправили міністром оборони замість Серіка Ахметова. До роботи акімату, зрозуміло, претензії періодично виникають, але з точки зору забезпечення основного функціоналу комунальних служб та вирішення питань життєздатності міста Джаксибеків свою роботу виконував. Крім того, після відомих скандалів у нацкомпанії "Астана ЕКСПО" він кілька місяців був її головою правління, поєднуючи цю роботу з постом акіма. І знову зібрав в акіматі свою команду, де опинилися колишній заступник голови фінполу Андрій Лукін та колишній акім Акмолінської області Косман Айтмухаметов. Кілька місяців його заступником був онук президента Нуралі Алієв. Що б не відбувалося на будь-якій посаді, по Джаксибекову не били жодних скандалів.