Адренокортикотропний гормон, АКТГ (Biomerica, США)
Призначення
ІФА тест Biomerica АКТГ (Biomerica ACTH ELISA) призначений для кількісного визначення адренокортикотропного гормону у плазмі крові людини. Тільки для діагностики in vitro.
Вступ
АКТГ (адренокортикотропний гормон, кортикотропін) є пептидним гормоном з молекулярною вагою 4500, що складається з 39 амінокислот. Він секретується гіпофізом та регулює продукцію стероїдних гормонів корою надниркових залоз. Секреція АКТГ передньою часткою гіпофіза контролюється як класичним механізмом зворотного зв'язку, так і центральною нервовою системою за допомогою стресорних медіаторів. із 41 амінокислоти. CRH стимулює секрецію гіпофізом АКТГ. Другим пептидом, який контролює секрецію АКТГ, є вазопресин (AVP). Виділення вазопресину також стимулюється стресом і має синергетичний ефект спільно з CRH, посилюючи секрецію АКТГ в систему кровообігу гіпофіза. АКТГ збільшує синтез та вивільнення всіх стероїдів надниркових залоз, альдостерону, кортизолу та андрогенів надниркових залоз. Це головний модулятор кортизолу, найважливішого глюкокортикоїду людини. При підвищенні рівня кортизолу у крові вивільнення АКТГ пригнічується безпосередньо на рівні гіпофіза. За допомогою цього механізму зниження рівнів кортизолу призводить до підвищення рівнів АКТГ. Біологічно активний АКТГ утворюється при розщепленні великої молекули попередника, про-опіомеланокортину (РОМС). У структурі цієї молекули містяться амінокислотні послідовності АКТГ, про-АКТГ, β-меланоцитостимулюючогогормону, ліпотропіну, а також ендорфіну та енкефалінів. Оскільки реакціоноспроможність в імуноаналізах визначається антигенною структурою, а не біологічною функцією, у звичайній тест-системі АКТГ РІА виявляється реакція з РОМС, про-АКТГ, АКТГ та деякими фрагментами АКТГ. 5 Секреція АКТГ, як і інших гіпофізарних гормонів, відбувається пульсуюче. Невеликі викиди складаються у характерні добові коливання більшої амплітуди. У здорових людей концентрація АКТГ досягає піку рано-вранці (6:00 – 8:00 годин), а мінімуму – в пізні денні години та на початку періоду сну. Через цей добовий ритм прийнято брати зразки плазми крові для визначення АКТГ між 8:00 та 10:00 годинами. Однак для диференціювання пацієнтів із хворобою Кушинга та здорових людей переважно використовувати зразки плазми, взяті ввечері (16:00 – 18:00 годин). При хворобі Кушинга та синдромі ектопічного АКТГ добові коливання секреції АКТГ зазвичай відсутні. Стрес також може перекрити добові коливання.
Клінічне значення
Визначення концентрації АКТГ у плазмі крові використовується для диференціальної діагностики гіпофізарної хвороби Кушинга, хвороби Аддісона, гіпофізарних пухлин, що автономно продукують АКТГ (наприклад, синдром Нельсона), гіпопітуїтаризму з недостатністю АКТГ та синдрому ектопічного АКТГ. Синдром Кушинга виникає під дією надлишку глюкокортикоїдів. У всіх випадках синдрому Кушинга, за винятком лікування глюкокортикоїдами, відбувається збільшення концентрації кортизолу в сечі. Найчастіше причиною синдрому Кушинга є двостороння гіперплазія надниркових залоз через гіперсекрецію гіпофізарного АКТГ (хвороба Кушинга) при аденомі гіпофіза або кортикотропної гіперплазії. Лабораторна діагностика хвороби Кушинга ґрунтується нанаступному: (1) зниження концентрації АКТГ та кортизолу у плазмі крові при введенні високих доз (2,0 мг кожні 6 год х 8) дексаметазону; (2) відсутність пригнічення АКТГ та кортизолу при введенні низьких доз (0,5 мг кожні 6 год х 8 або 1 мг о 23:30 години) дексаметазону; (3) більша, ніж у нормі, відповідь на стимуляцію метирапоном (metyrapone) (метопіроном, Metopirone) та нормальні або підвищені рівні АКТГ у плазмі крові. Якщо синдром Кушинга викликаний первинною аномалією надниркових залоз (аденомою або карциномою), то наднирник діє незалежно від АКТГ, і секреція гіпофізарного АКТГ пригнічується. Таким чином, не буде відповіді на супресію дексаметазоном чи стимуляцію метирапоном. Цей тип синдрому Кушинга характеризується дуже низькими чи невизначеними рівнями АКТГ. Отже, вимірювання концентрації АКТГ у плазмі сприяє диференціальній діагностиці гіпофізарного синдрому Кушинга. У пацієнтів з пухлинами надниркових залоз рівні АКТГ низькі. Високі концентрації АКТГ спостерігаються у пацієнтів із синдромом ектопічного АКТГ. Пацієнти з двосторонньою гіперплазією надниркових залоз матимуть рівні АКТГ непропорційно високі для наявного у них ступеня гіперкортизолізму, який повинен пригнічувати АКТГ. Однак у більшості випадків концентрації АКТГ будуть у межах нормальних значень. Недостатність кори надниркових залоз або недостатнє вироблення кортизолу може бути викликана деструкцією кори надниркових залоз або аномаліями гіпофіза або гіпоталамуса. Результатом є недостатня продукція та секреція АКТГ. Для первинної недостатності кори надниркових залоз, хвороби Аддісона, властиво значне підвищення рівнів АКТГ у плазмі крові та нездатність надниркових залоз відреагувати на стимуляцію екзогенним АКТГ. Гіпопітуітаризм зі зниженим рівнем АКТГ, що євторинною недостатністю кори надниркових залоз, характеризується низькими концентраціями АКТГ та кортизолу в плазмі крові та субнормальною, хоча зазвичай реєстрованою, відповіддю надниркових залоз на стимуляцію синтетичним АКТГ (кортрозином, Cortrosyn®). Якщо для встановлення діагнозу потрібен гіпоглікемічний стрес або стимуляція метирапоном, реакція АКТГ і кортизолу буває нижчою, ніж у нормі. Агресивні та інвазивні продукуючі АКТГ гіпофізарні пухлини, що виявляються до або за двосторонньою адреналектомією при хворобі Кушинга (синдром Нельсона), характеризуються розвитком Адісонової пігментації. Часто це відбувається у пацієнтів з віддаленими наднирковими залозами, які приймають адекватну глюкокортикоїдзамінну терапію. У цих пацієнтів рівні АКТГ у плазмі значно підвищені, відповідь на супресію дексаметазоном знижена.
Принцип методу
Тест Biomerica АКТГ (Biomerica ATCH ELISA) є твердофазним імуноферментним аналізом (ІФА) сендвіч-типу, і призначений для визначення концентрації біологічно активного ланцюга АКТГ, що складається з 39 амінокислот. У тесті використовуються козячі поліклональні антитіла до АКТГ людини, очищені за допомогою афінної хроматографії, і мишачі моноклональні антитіла до АКТГ людини, специфічні до певних областей молекули АКТГ. Одному, біотинільованому, антитілу надано властивість зв'язуватися тільки з С-кінцевими амінокислотами 34-39 молекули АКТГ. Іншому антитілу надано властивість зв'язуватися тільки з центральною областю та N-кінцевими 1-24 амінокислотами молекули АКТГ; це антитіло мічене пероксидазою з кореня хрону (HRP) для прояву. У даному аналізі калібратори, контролі або зразки плазми крові пацієнтів одночасно інкубують з кон'югованими з ферментом антитілами та міченими біотином антитілами.у лунках мікропланшета, покритими стрептавідином. Після інкубації лунки планшета промивають для видалення компонентів, що не зв'язалися. Фермент, що зв'язався із твердою фазою, інкубують із субстратом, тетраметилбензидином (ТМБ). Реакцію зупиняють додаванням до лунок кислотного стоп-реагенту, при цьому колір розчину стає жовтим. Інтенсивність жовтого фарбування прямо пропорційна концентрації АКТГ у зразку. За калібраторами будується крива залежності оптичної густини від концентрації АКТГ. За цією калібрувальною кривою визначають концентрацію кальцитоніну в контролю і досліджуваних зразках.
Інструкція
(За версією інструкції для конкретного лота діагностичного набору/реагенту звертайтесь до відділу продукції ЗАТ "Аналітика")
Реєстраційне посвідчення