Адвент по-ісландськи другий Дід Мороз, stasmir

STASMIR TRAVEL – туризм із людським обличчям

Другий з Йоласвейнарів

«Слідом ішов Гільягейр З сірою головою: Виповз із ущелини він, У хлів шукати надою. Сховавшись у стійлі, Сливки він знімав: Поки доярка слухала, А пастух компостировaв».

Отже, про що не могли знати доярка і дояр? Про те, що «Канавний Остолоп» ховається у хліві, злизуючи вершки з парного молока у відрах. Про що вони не могли говорити? Про те, що ІСТОРИЧНО ісландські «йоласвейни» сприймалися як злісні тролі (у прямому, а не інтернетівському сенсі) з кривими ногами, хижими зубами та гострими кігтями. Століттями ними лякали дітей. І лише у XX столітті, у контексті гуманізації брутальних фольклорних традицій та загострення уваги до світу дитини «йоласвейни» стали на службу педагогіки. Сьогодні вони товаришують з дітлахами, разом шалопають і підкидають діткам у черевички щоденні подарунки протягом двох тижнів перед Різдвом.

А про що вони могли говорити? Про корови! «Það eru mörg undur í kýrhöfuð», — каже ісландське прислів'я, що можна перекласти як «Немало чудес у голові у корови!». Могли поговорити про те, що сьогодні говорять в Ісландії. Що на острові сформувалася унікальна порода корови (на 95% безрога!), яка упродовж століть була основним годувальником ісландської родини. Що сьогодні традиційний ісландський молочний продукт «скир», який згадується ще в сагах XI століття, копіюють у США, Швеції та Люксембурзі (хоча «скиром» його називати не можна, як «бурбон» не можна називати «віскі»), але справжній скир можна виконати ТІЛЬКИ в Ісландії.

«Þeir sletta skyrinu sem eiga það»: це інша ісландськаприслів'я. "Вони такі багаті, що скиром бризкаються". Кидатися скиром до політиків і навіть єпископів — добра ісландська традиція. Вона відбита ще в одній приказці «Enginn verður óbarinn biskup»: небитих єпископів не буває! Чи то справа в єпископах, чи то в мільйоні з гаком туристів на рік, але сьогодні скиру не вистачає на самих ісландців. Скиром більше ніхто не хлюпається і в єпископів їм не метає. А збільшувати виробництво сечі немає, тому що ісландська корова досить компактна (380–450 кг) і доїться слабко (4500 кг молока на рік). Всього на острові близько 700 молочних ферм із середнім поголів'ям корів у 30. Таким чином, наша доярка могла розгортати пастуху розхожу в Ісландії думку, що ісландську корівку давно настав час схрестити з норвезьким биком, тільки в суспільстві немає консенсусу щодо такого відважного кроку. А поки немає консенсусу, знімає з ісландської бурі вершки другий за рахунком ісландський «Дід Мороз», а доярка із зоотехніком вус не дмуть. Або дмуть, але сподіваються на подарунок у носінні від цього, вибачте, «Канавного Остолопа».

Ранок в Ісландії я зазвичай починаю з пакету необезжиренного молока «Nýmjölk» (синього кольору), на якому, як правильно, викладається якась мудрість про правильне вживання незбагненно давньої ісландської мови. Або пропонується певна філологічна творчість – дитяча і не тільки. Наприклад, кілька років тому ми голосували на молочних пакетиках за найкращий ісландський переклад слова Facebook. Що вам більше до вподоби? Fesbók, flettismetti, andrit, fasbók, masbók, trýna, vinatorg чи vinamót? Ставте галочку. Воістину королівський ранок: що може бути кращим, ніж найчистіше молоко на планеті в поєднанні з незабрудненим латинізмами і англицизмами мовою?

Продовження лежить тут. Аподорож до Ісландії можна замовити тут. Сам цей пост старий, але я нині обкатую революційну концепцію туризму без штовхання ліктями. Приєднуйтесь!