АФІНІТОР (AFINITOR)

EVEROLIMUSUM L04A A18

Novartis Pharma

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ:

табл. 5 мг блістер № 30

Інші інгредієнти: безводна лактоза, кросповідон, гідроксипропілметилцелюлоза, моногідрат лактози, магнію стеарат, бутилгідрокситолуол (Е 321).

табл. 10 мг блістер № 30

для лікування пацієнтів із нирково-клітинною карциномою на пізній стадії, у яких захворювання прогресує на фоні або після VEGF-терапії (спрямованої на фактор росту ендотелію судин).

лікування Афінітором слід починати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід застосування протиракової терапії. Доза. Рекомендована доза становить 10 мг еверолімусу 1 раз на добу. Лікування повинно тривати доти, доки спостерігається клінічний ефект або до появи неприйнятних проявів токсичності. Корекція дози. Для усунення тяжких побічних реакцій та/або при підозрі на непереносимість може знадобитися зміна дозування. Дозу Афінітора можна знизити або препарат тимчасово відмінити (наприклад на 1 тиж), після чого повторно розпочати застосування препарату в дозі 5 мг. При необхідності зниження дози пропонується доза 5 мг на добу. Пацієнти похилого віку (?65 років). Корекція дози не потрібна. Порушення функції нирок. Корекція дози не потрібна. Порушення функції печінки. Для пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (клас В по Чайлд-П'ю) доза повинна бути знижена до 5 мг на добу. У осіб з тяжким порушенням функції печінки (клас С по Чайлд-П'ю) еверолімус не оцінювався, тому не рекомендований для застосування у пацієнтів цієї групи. Застосування. Афінітор необхідноприймати внутрішньо 1 раз на добу в один і той же час щодня, незалежно від їди. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи склянкою води. Таблетки не слід розжовувати чи подрібнювати. У разі пропуску дози не слід приймати додаткову дозу, а прийняти звичайну призначену дозу.

підвищена чутливість до діючої речовини, інших похідних рапаміцину або будь-якої допоміжної речовини.

найчастішими побічними реакціями III–IV ступеня тяжкості (з частотою ?2%) були зниження кількості лімфоцитів, підвищення рівня глюкози, зниження рівня гемоглобіну, зниження рівня фосфатів, підвищення холестерину, інфекції, стоматит, стомлюваність та пневмоніт. У таблиці наведено частоту розвитку побічних реакцій для пацієнтів, які застосовували еверолімус у дозі 10 мг/добу. Категорія частоти визначається таким чином: дуже часто (? 1/10); часто (?1/100, a

a Включає всі явища в рамках класу системи органів «Інфекції та інвазії» (такі як пневмонія, сепсис та опортуністичні інфекції (наприклад аспергільоз та кандидоз)) b Частота на основі визначення відхилень лабораторного значення (в рамках стандартного лабораторного обстеження). 6>c Включає пневмоніт, інтерстиціальне захворювання легень, інфільтрацію легень, легеневий альвеолярний крововилив, легеневу токсичність та альвеоліт. Клінічні дослідження Прийом еверолімусу в клінічних дослідженнях призводив до серйозних випадків реактивації вірусу гепатиту В, включаючи летальні випадки.Реактивація інфекції є очікуваним явищем протягом періоду імуносупресії.

Неінфекційний пневмоніт Неінфекційний пневмоніт є клас-ефектом для похідних рапаміцину, включаючи Афінітор. Неінфекційний пневмоніт (включаючи інтерстиціальне захворювання легень) описаний у 12% пацієнтів, які застосовували Афінітор. Деякі випадки були важкими, рідко – летальний кінець. У пацієнтів з неспецифічними респіраторними симптомами та такими симптомами, як гіпоксія, випіт у плевральну порожнину, кашель або диспное, у яких за допомогою відповідних досліджень було виключено наявність причин інфекційного, пухлинного або іншого немедичного генезу, слід розглянути можливість діагнозу неінфекційного пневмо. Хворим рекомендовано негайно повідомляти про всі нові респіраторні симптоми або погіршення самопочуття. Пацієнти, у яких на рентгенівських знімках виявлено зміни, що вказують на неінфекційний пневмоніт, і які мають зовсім небагато симптомів або безсимптомні, можуть продовжувати застосування Афінітора без корекції дози. Якщо симптоми помірні, терапію переривають до поліпшення стану. Може бути показано застосування кортикостероїдів. Повторне застосування Афінітора починають із дози 5 мг на добу. У разі розвитку тяжких симптомів неінфекційного пневмоніту терапію Афінітором скасовують та призначають кортикостероїди до регресії клінічних симптомів. Терапію Афінітором починають повторно з дози 5 мг на добу, залежно від індивідуальної клінічної картини. Інфекції Афінітор має імуносупресивні властивості і може сприяти розвитку у пацієнта бактеріальних, грибкових, вірусних або протозойних інфекцій, включаючи інфекції, викликані умовно-патогенними мікроорганізмами. У осіб, які застосовують Афінітор, описано розвиток місцевих та системних інфекцій, включаючи пневмонію, інші бактеріальні інфекції, інвазивні грибкові інфекції, такі якаспергільоз або кандидоз, і вірусні інфекції, включаючи реактивацію вірусу гепатиту В. Деякі з цих інфекцій були важкими (наприклад, призвели до респіраторної або печінкової недостатності) і іноді летальними. Лікарі та пацієнти повинні пам'ятати про підвищений ризик розвитку інфекцій при прийомі Афінітора. Для лікування вже наявних інфекцій має бути призначена відповідна терапія і вони мають повністю регресувати до початку лікування Афінітором. Під час прийому Афінітора необхідно уважно спостерігати за симптомами та ознаками розвитку інфекцій. При діагностуванні інфекційного захворювання негайно призначають адекватне лікування, а також переривають прийом або зовсім скасовують Афінітор. При діагностуванні інвазивної системної грибкової інфекції Афінітор скасовують негайно, а пацієнту призначають відповідну протигрибкову терапію. Реакції підвищеної чутливості При застосуванні еверолімусу спостерігалися реакції гіперчутливості, які виявлялися такими симптомами (включаючи, але не обмежуючись), як анафілаксія, диспное, гіперемія, біль у грудях або ангіоневротичний набряк (наприклад, набряк дихальних шляхів або язика з порушенням дихання чи без нього). Утворення виразок у ротовій порожнині У пацієнтів, які застосовували Афінітор, відзначали виразки у ротовій порожнині, стоматит та мукозит ротової порожнини. У таких випадках рекомендовано призначати засоби місцевого застосування, крім ополіскувачів, що містять спирт або перекис водню, оскільки вони можуть погіршити стан. Протигрибкові засоби не застосовуються до встановлення діагнозу грибкової інфекції. Лабораторні аналізи та моніторинг Функція нирок. У клінічних дослідженнях повідомлялося про підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, зазвичай – незначне. До початку терапіїАфінітором і потім періодично проводять моніторинг функції нирок, включаючи вимірювання азоту сечовини крові або креатиніну в сироватці крові. Рівень глюкози та ліпідів у крові. У клінічних дослідженнях повідомлялося про розвиток гіперглікемії, гіперліпідемії та гіпертригліцеридемії. До початку терапії Афінітором і потім періодично проводять моніторинг рівня глюкози в крові натще. При можливості повинен бути досягнутий оптимальний глікемічний контроль до початку прийому Афінітора. Показники крові. У клінічних дослідженнях повідомлялося про знижений рівень гемоглобіну, лімфоцитів, нейтрофілів та тромбоцитів. До початку терапії Афінітором та потім періодично рекомендовано проводити моніторинг показників загального клінічного аналізу крові. Взаємодія Слід уникати одночасного застосування з інгібіторами та індукторами CYP 3A4 та/або еффлюксного насосу P-глікопротеїну (Pgp) для багатьох лікарських засобів. Якщо комбінованого застосування помірного інгібітора або індуктора CYP 3A4 та/або Pgp уникнути неможливо, дозу Афінітора коригують на основі прогнозованої AUC. Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP 3A4 призводить до суттєвого підвищення концентрацій еверолімусу у плазмі крові. Досі недостатньо даних щодо режиму дозування у подібній ситуації. Не рекомендовано одночасне застосування Афінітора та потужних інгібіторів. Порушення функції печінки Афінітор не застосовують у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки (клас С по Чайлд-П'ю). Вакцинація Під час лікування Афінітором вакцинацію живими вакцинами не проводять. Лактоза Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або порушення всмоктування глюкози-галактози, не можна призначати целікарський засіб. Ускладнення при загоєнні ран Порушення загоєння ран характерне для такого класу препаратів, як похідні рапаміцину, включаючи Афінітор. Тому протягом передопераційного періоду Афінітор слід застосовувати з обережністю. Період вагітності та годування груддю Фертильність. За даними доклінічних досліджень фертильність у чоловіків може порушуватися внаслідок лікування еверолімусом. Жінки репродуктивного віку під час прийому еверолімусу повинні використовувати ефективні методи контрацепції. Період вагітності. Дані щодо застосування еверолімусу під час вагітності відсутні або обмежені. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. Еверолімус не застосовують у період вагітності та у жінок репродуктивного віку, які не застосовують методи контрацепції. Період годування груддю. Невідомо, чи проникає еверолімус у грудне молоко. Тому жінки, які приймають еверолімус, повинні припинити годування груддю. Діти. Афінітор не рекомендований для застосування у дітей. Безпека та ефективність Афінітора у дітей не встановлені. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами. Дослідження впливу на здатність до керування транспортними засобами та роботи з механізмами не проводилися. Якщо під час лікування Афінітором пацієнти відчувають стомлюваність, вони повинні утриматися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

еверолімус є субстратом CYP 3A4, а також субстратом та помірним інгібітором Pgp. Отже, на абсорбцію та подальшу елімінацію еверолімусу можуть впливати речовини, що діють на CYP 3A4 та/або Pgp. In vitro еверолімус є конкурентним інгібітором CYP 3A4 тазмішаним інгібітором CYP 2D6. Відомі та теоретичні взаємодії з деякими інгібіторами та індукторами CYP 3A4 та Pgp перераховані в таблиці. Інгібітори CYP 3A4 і Pgp, що підвищують концентрацію еверолімусу Речовини, які інгібують CYP 3A4 або Pgp, можуть підвищувати концентрацію еверолімусу в крові, уповільнюючи метаболізм або ефлюкс еверолімусу з клітин кишечника. Індуктори CYP 3A4 і Pgp, що знижують концентрацію еверолімусу Речовини, які індукують CYP 3A4 або Pgp, можуть знижувати концентрацію еверолімусу в крові, прискорюючи метаболізм або ефлюкс еверолімусу з клітин кишечника. Вплив інших діючих речовин на еверолімус.