Анатомія тварин
Автор Scott Eaton
Кожен концепт-художник та художник за персонажами має вивчати анатомію. Чому? Без міцних знань ваші створіння виглядатимуть непереконливо. І якщо ви працюєте в концепт напрямку знання основ анатомії абсолютно необхідне.
На початку процесу концепт-художник малює малюнок фінального виду створення. Звичайно, не всі аспекти анатомії можуть бути розкриті за допомогою одного або навіть кількох ракурсів на малюнку, тому моделлер повинен взяти наявні дані та інтерпретувати їх у пространстві, додаючи свої деталі. Дуже важливо, щоб моделлер правильно інтерпретував загальний вигляд тварини, і, якщо необхідно, підправив та додав деякі анатомічні форми для пространсвенної моделі. Моделери повинні чітко розуміти внутрішню структуру і м'язи, що утворюють загальну масу і поверхню створення. Також, аніматор повинен знати цю інформацію, щоб правильно анімувати модель: місце розташування суглобів, які м'язові маси будуть деформуватися при русі, а які ні. Якщо знань немає – фінальний результат вийде непереконливим.3D накладає особливо більше зобов'язання, оскільки модель видно з усіх ракурсів – потрібно знати анатомію ідеально. Будь-яке недогляд та неточність призведуть до створення невдалої моделі. Завдання не з легких, враховуючи різноманітність тваринного світу, від гіпопотама до миші чи динозавра. Важливо навчитися бачити загальне в анатомії всіх тварин, як ви вловите взаємозв'язок - все стане доступним розумінню. Також ці знання можуть бути використані у створенні фантастичних істот.
Люди та тварини мають спільні риси в анатомії. Найбільш ефективним початком вивченняАнатомія тварин є вивчення анатомії людини. Маючи базові знання людської анатомії, дуже легко запам'ятовувати анатомічні відмінності різних тварин. Наприклад м'язи передпліччя собаки можуть здатися складним сплутаним клубком тонких м'язів згиначів і розгиначів, але насправді вони такі самі, як згиначі і розгиначі передпліччя людини. Знаючи будову передпліччя людини, можна легко зобразити і собачу, змінивши пропорції.
Якщо ми візьмемо для прикладу коня, ми знаємо, що він не має пальців, але є набір окремих кісток, які відповідають людському пальцю та п'ястковій кістці. Також коні еволюціонували, щоб обмежити рух у своїх зап'ястях тільки хитанням уперед і назад, що дає їм велику швидкість та стабільність передніх ніг. Ці два пристрої усунули необхідність у ряді м'язів передпліччя, які є спільними для людини, кішок і собак.
Створення схеми тіла
Схема тіла – це спрощена передача основних мас та зчленувань тварини. Розуміння схеми тіла є початковою точкою у малюванні, моделюванні, анімації невідомої тварини. Просто схема тіла - це схематичне креслення тварини в профіль, яка позначає маси грудної клітини, таза і черепа у співвідношенні один до одного. Схематичне відображення передніх і задніх лап розташовується поверх зображення грудної клітки та тазу. Маси кінцівок можуть бути представлені у вигляді боксів. Зазвичай точками позначають місцезнаходження суглобів. Застосування схеми тіла – швидкий спосіб ознайомлення з пропорціями та характеристиками окремого виду тварин.
Все має бути у вірних пропорціях
Пропорції працюють разом із схемою тіла та визначають загальну форму тіла тварини. Так само як і для людини, довжина черепа може бутивикористана, щоб виміряти пропорції тіла тварини, правильно розмістити основні маси м'язів. Найбільш важливими вимірами є: величина грудної клітки стосовно загальної довжини тіла. Відносна довжина верхньої кінцівки до нижньої, і розташування плечей по відношенню до низу грудної клітки. Відносна висота ліктя до коліна, а також довжина та кут нахилу шиї.
Плечовий пояс лева: зверніть увагу на кут між лопаткою та грудною клітиною. Трицепс – домінантний м'яз верхньої частини лапи, що знаходиться між цими двома кістковими масами.
Скелет: грудна клітка та лопатка
Якщо порівняти корпус людини з корпусом тварини, ми побачимо, що вони схожі. Здебільшого змінюються лише пропорції та форми, але є й деякі суттєві відмінності у плечовому поясі. Для початку, грудна клітка у чотирилапих зазвичай має вузькі сторони з боків і розташовується вглиб зверху вниз, протилежно широкій грудній клітці в організмі людини. Крім того, вузькі сторони грудної клітки у тварин зробили ідеальну ковзну поверхню для лопатки. І тому що чотирилапі не мають ключиць, лопатки мають широкий діапазон рухів у бік грудної клітки. Лопатки людини ковзають по задній частині грудної клітки та обмежуються ключицями. Це ковзання у чотирилапого дозволяє лопатці просувати всю передню ногу вперед, а потім зрушуватися вгору і назад, для прийому ваги тіла.
Скелет: таз та хвіст
Виходячи з назви – чотирилапі використовують чотири ноги для пересування, та їх таз адаптований для такого руху. На відміну від людського, майже вертикально розташованого таза, у тварин таз набуває великого нахилу вперед. Ця особливість допомагає передати силу руху задніх ніг у хребет та на маси передньої частини.тулуба. Вивчаючи невідомі види, зверніть увагу на кут нахилу та розташування кісток таза. У поєднанні із хвостом ця маса визначає силует задніх ніг.
Діапазон руху
Основні суглоби скелета чотирилапих працюють дуже схоже на людські. Якщо ви пам'ятатимете про це при визначенні діапазону руху суглобів тварини, то помилок виникнути не повинно. Лікоть тварини згинається лише вперед, як і в людини. Так само, коліна згинаються тільки тому, це створює форму із двох протилежних «дужок». Оскільки лопатка вільно плаває за грудної клітини, утримувана дома за допомогою системи м'язів - відповідно, передня нога може ковзати вперед, назад, вгору і вниз. Тому будь-яка анімація, яку ви створюєте, має відбивати цей діапазон руху.
Розташування передніх кінцівок
А що щодо мас передніх ніг чотирилапих? Функціонально, у чотирилапих немає необхідності піднімати предмети передніми кінцівками, тому біцепс – помітний м'яз у людини – ставати лише невеликою формою, розташованою на передній нозі. Трицепс у свою чергу отримує безперервне навантаження при ходьбі, стоячи, бігу та стрибках, і тому сильно розвинений, створює домінуючу масу передньої ноги. Ми визначаємо масу трицепса, дивлячись на скелет. Кістки плеча розташовуються у напрямку від плеча, під кутом іноді до 45 градусів. Лопатки теж продовжуються по спині від плеча під кутом. Разом вони створюють замкнутий кут розташування маси трицепса. Зазвичай, одна з голів трицепса – триголового м'яза – знаходиться прямо на плечовій кістці, інші розташовуються назад уздовж лопатки.
Один із найкращих методів вивчення анатомії – людської чи тварин – за допомогою процесу, званого "малюванням екорше"(Écorché). Це французьке слово, що означає «без шкіри», стало синонімом техніки малювання або ліплення фігур без шкірного покриву. Процес простий у своїй ідеї, але не такий простий у виконанні. Візьміть зображення, яке має яскраво виражений світлотіньовий контраст і м'язове розташування. Візьміть напівпрозорий папір або додайте новий шар, якщо ви малюєте у цифровому форматі, та почніть свою дослідницьку роботу. Шукайте будь-які кісткові виступи або позначки, які зможуть допомогти розташувати м'язові маси. Малюйте контур групи м'язів з огляду на їх обсяг, а далі деталізуйте все, промалювавши м'язові волокна. Робіть цю вправу якнайчастіше. Ви можете помітити, що вам потрібно більше тренувань спочатку, але з накопиченням знань ви зможете самостійно зображати м'язи без референсу. Дуже корисно отримувати знання із зображення скульптури чи картин старих майстрів, обізнаних у анатомії тварин. Двома найкращими є Джордж Стаббс, (17 століття) англійський художник, що спеціалізується на конях, та Антуан Луї Барі, (19 століття) французький скульптор, який зробив репутацію на тваринній скульптурі. Також малювання écorché зі сторінок атласу анатомії тварин дає вам можливість безпосередньо порівняти версії тварини зі шкірою і без у тій же позі .
Додавання м'язів до підколінних сухожилля
Ноги тварин мають такий самий набор м'язів, як і людина, але у зв'язку з функціональними відмінностями їх пропорції змінені. У тварин м'язи, що кріпляться до підколінного сухожилля, є домінантною масою, побачивши збоку, у людей квадрицепси домінують у вигляді спереду. У людей м'язи, що кріпляться до підколінного сухожилля, розташовуються у точній частині нижньої половини ноги, відразу під коліном. У тварин ці м'язи розташовуються вбудь-якій точці в діапазоні дві треті нижньої половини ноги. Функціонально, це допомагає чотирилапим сильно відсувати ногу назад під час бігу.
Відзначення ключових точок скелета
Ключові точки – це місця, де скелет розташовується безпосередньо під шкірою. Вони використовуються для визначення пропорцій тіла і як місця для кріплення та розташування м'язів. Оскільки ці точки розташовуються відразу під шкірою, вони не будуть деформуватися під час руху, вони рухатимуться суворо разом із суглобом. Найважливішими ключовими точками є місце з'єднання хребта і лопатки, лікоть, передня частина таза (клубовий гребінь), задня частина таза (сіднична кістка), коліно (надколінна чашка), і п'ята. Як тільки ви розмістите ці точки на вашій моделі, процес будівництва м'язових мас стає простим і зрозумілим. У якомусь розумінні це як з'єднуючі точки: спочатку знаходиться кріплення м'яза і зіставляється з найближчою кісткою, далі визначається місце розташування м'яза, яке зазвичай розташовується між двома ключовими точками, і далі просто промальовується в цьому проміжку. Розуміння кріплення м'язів дозволить вам правильно визначати напрямок скорочення м'яза.
Вивчення черепа
Усі черепи тварин мають загальну структуру. Вони покликані захистити мозок і служити надійним укриттям для органів чуття (очі, ніс, вуха та рот). Найширша частина черепа, встановлена вилицями (вилиць). Це склепіння бере початок від низу очних орбіт і огинає в напрямку до вух. Він ніколи не видно як склепіння на тварині, тому що потужний жувальний м'яз заповнює низ склепіння, нагороджуючи тварин сильною пащею. Перед виличним склепінням і очними орбітами знаходиться носова кістка і нижня щелепа. Проекція цих двох кісток визначає довжину черепау профіль, що у свою чергу визначає форму м'язів. Варіації цих основних структур визначають різниці між формою черепів різних тварин.
Природний відбір
Зовнішній вигляд і структура тварин не може розглядатися окремо від довкілля. Кенгуру, наприклад, розвиває стрибок як найбільш енергозберігаючий спосіб пересування в посушливому кліматі Австралії. Механіка стрибка створюється за допомогою сильно витягнутої нижньої частини ноги (більшегомілкова кістка) і подовжених кісток стопи (плюсневі кістки). Комбінація цих пристосувань із сильно еластичним аххілесовим сухожиллям та литковими м'язами створює сильну тягу для стрибка. Використовуйте цей дивовижний пристрій природи при створенні власних істот.
Швидкість як наслідок пропорцій
Швидкий погляд на схему тіла коня в порівнянні зі слоном розкриває відповідь на питання про те, чому одні тварини краще пристосовані до швидкісного пересування, ніж інші. Швидкі та вмілі бігуни мають м'язові маси, розташовані поблизу основи ноги, і передають силу м'язів униз довгими тонкими кістками через сухожилля. Звичайно, деякі види кішок і собак можуть розвивати швидкість, але тільки на короткі дистанції та сила тяги ніг розподіляється не ефективно через розподіл ваги тіла між ногами.
Руки і ноги
Руки і ноги тварин є аналогами наших у тому, що мають зап'ясті і кісточки, ступні і долоні, пальці. Кількість та пропорції цих кісток варіюються залежно від виду тварини. Коти та собаки ходять спираючись на чотири пальці рук та ніг. Копитні тварини, такі як коні або олені, розвинули один або дві дуже сильні, подовжені плюсневі кістки, в яких їх останній пальцевий суглоб стає копитом. Інші дивнікопитні, такі як носороги та гіпопотами відповідно, мають три або чотири пальці.