Англицизми в сучасній українській мові, Контент-платформа
Англіцизми у сучасній українській мові
відділення «Англійська мова»
коледжу №1 ім. М. Горького
Мова будь-якого народу не живе ізольованим життям. Запозичення слів – природний і необхідний процес мовного розвитку, і немає такої мови, яка була б абсолютно вільна від іншомовних впливів.
Більшість запозичених слів благополучно асимілювалися українською мовою і не сприймаються як іноземні: хліб, стілець, лампа, школа, диван, картина, студент, технікум, гроші, гітара, парасолька та ін.
Тема цієї статті – «Англіцизми в сучасній українській мові», тобто слова та висловлювання, запозичені з англійської мови.
Останні 20-30 років англіцизми проникають в українську мову настільки стрімко і в таких великих кількостях, що мовознавці заговорили про таке явище, як англо-український білінгвізм. Це викликано, по-перше, відкритістю сучасного суспільства для міжнародних контактів,
по-друге, міжнародним статусом англійської мови, що зумовило масове входження в українську запозичення (переважно з американського варіанту англійської мови). Мова, як відомо, "живе і змінюється разом із суспільством, якому служить, підкоряючись йому та впливаючи на нього".
Найбільша кількість слів представлена тематичними групами:
наука та техніка, політика, державний устрій, історія, література, мистецтво, релігія, спорт. Далі йдуть побутова лексика, морська та військова справа, посади, установи, фінанси, одиниці вимірів, торгова номенклатура. У таблиці як приклад дано деякі англіцизми, які почали активно використовуватися засобами масової інформації порівняно недавно.
Політика / економіка / посади
саміт, брифінг, спікер, рейтинг, холдинг, електорат, ваучер, імпічмент, іміджмейкер, спічрайтер, інвестиція, спонсор, барель, медійний, рецесія, маркетинг, лізинг, секвестування, тендер, ретейл, офшори, прайс-лист, (топ , промоутер, дистриб'ютор, дилер, бізнесвумен, менталітет
Продукти харчування / одяг / торгівля
хот-дог, чизбургер, гамбургер, фішбургер, барбекю, chocopie, поп-корн, (апельсиновий) фреш, йогурт, пудинг, Coke-Cola, Nuts, Twix, Sprite, фаст фуд, ланч, шорти, бутси, бандана, кот топ, некролова (подушка), мультибрендовий, юнісекс, кежуел, кетеринг, шопінг, шоппоголік, sale, Kodak Express, гель, SPA - салон, супермаркет, VIP-зал, секонд хенд, дисконт, кетеринг
шейпінг, фітнес, дайвінг, серфінг, бодібілдинг, сноуборд, фітбол, пейнтбол, фрісбі, фрістайл, рестлінг, пауер ліфтинг, боулінг, тренінг, скейтинг-ринк, форвард, голкіпер, байкер, снайпер, турбос- , скутер
Мистецтво / радіо / ТБ
кондиціонер, кулер, міксер, тостер, блендер, сайдинг, рол – штори, рольставні, антифриз, булет меджик, Vanish, Fairy, Comet, Head & Shoulders, Dove, Tide, парфум, клінінгова компанія, скраб, спрей, колор, памперс, степлер, скотч
Розглянемо причини запозичення англіцизмів [1].
1) Основною причиною, безумовно, є відсутність у рідній мові еквівалентного слова для нового предмета або поняття: комп'ютер, плеєр, тостер, імпічмент, ваучер, чартер, барель, серфінг, ін.
2) Тенденція до використання одного запозиченого слова замість описового обороту. Наприклад: готель для автотуристів -мотель,коротка прес-конференція для журналістів -брифінг, зустріч на найвищому рівні -саміт,фігурне катання на лижах -фрістайл,влучний стрілець -снайпер,найманий вбивця -кілер,біг на короткі дистанції -спринт,місце для стоянки автомобілів -парковка / паркінг,падіння виробництва -рецесія,роздрібна торгівля -ретейлта ін.
3) Потреба спеціалізації предметів і понять веде до запозичення багатьох наукових і технічних термінів. Значна кількість іншомовних слів, що належать до формальної / книжкової лексики, мають відповідні їм українські синоніми:акцентувати— наголошувати, виділяти;аналогічний- подібний, подібний;варіювати- змінюватися, коливатися у відомих межах;вульгарний- грубий, спрощений, вульгарний;дезінформувати- вводити в оману, давати неправдиві відомості;декорувати- прикрашати;ідеальний- досконалий, зразковий;інфекційний- заразний;мемуари- спогади;перманентний -постійний, безперервний;реконструкція- відновлення;еластичний- пружний, гнучкий, ін [2]
4) Тенденція поповнювати експресивні засоби української мови, що веде до появи іншомовних стилістичних синонімів, особливо сильна останні роки: обслуговування -сервіс, охорона -сек'юріті,купівлі -шопінг, мотоцикліст- байкер,вечірка -паті,танці -дансинг,невдаха -лузер,подруга -гелфренд,друг -бойфренд,спектакль -перфоманс,прийом гостей -ресепшин,ін.
5) Наявність подібних семантичних та морфологічних рядів полегшує процес запозичення. Так, у ХІХ ст. українською мовою з англійської були запозичені словаджентльмен, полісмен; наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. до них додалися спортсмен, рекордсмен,яхтсмен . Утворилася низка слів, що мають значення особи та загальний елемент – 'мін'. До ряду почали додаватися нові запозичення, які в наші дні складають вже досить значну групу іменників: бізнесмен, конгресмен, шоумен, супермен. ( Так само:футбол,гандбол,бейсбол, мотобол.)Процес освоєння іншомовної лексики - це дуже складна взаємодія фонетичних, граматичних і семантичних систем двох мов Досить часто при переході в українську мову іншомовні слова зазнають змін, пристосовуючись до її норм та законів.
термос, бізнесмен, вестерн, комп'ютер, теніс.
Графічне освоєннязапозиченого слова – це передача його на листі засобами українського алфавіту. Більшість іншомовних слів, стаючи надбанням української мови, одразу набувають української графічної подоби. У деяких випадках, однак, графічне освоєння чужого слова відбувається не відразу: протягом деякого часу слово передається англійськими літерами, зберігаючи на листі іншомовний вигляд. Наприклад, описував Євгена Онєгіна: “Якdandyлондонський одягнений – І нарешті побачив світ.” У листі дружині поет писав: “Обідаю сьогодні вдома, замовивши Степанові ботвинью та beafsteaks.” [4] Тоді слово біфштекс ще графічно не зміцнилося в мові і могло писатися як українською, так і англійською. в українському енциклопедичному словнику слово біфштекс вперше відзначено 1834 року.
Чітких правил транслітерації іноземних слів немає. Слово 'офіс' ще на початку 20 століття писалося 'офіс', пізніше втративши одну букву 'ф'; слова типу футбол втратили букву "л" (football). Слово 'міленіум', що з'явилося в українській мові напередодні нового тисячоліття, з незрозумілої причини втратило одну букву 'н' (порівняйте влатинською та англійською: millennium). Вираз 'о'кей' набув апострофу, якого немає в оригіналі: OK / okay. Деякий час запозичене слово може зберігати два варіанти: ріелтор/ріелтер; рол-штори / роль-віконниці. Більше того, спостерігається двомовність: Fun-парк, dress-код, SPA-процедура, IQ бал.
Морфологічне освоєння –це становлення іншомовних структурних елементів як самостійних морфем в українській мові. Як приклад проаналізуємо адаптацію слова Інтернет. Воно прийшло в українську мову з американської англійської 20 років тому, позначивши нове поняття у комп'ютерних технологіях. Одні писали його, не схиляючи: в Internet, без Internet, з Internet. Інші почали приписувати англійському написанню слова українські закінчення: в Internet'e, без Internet'a, з Internet'ом. Треті прийняли українське написання слова, але рішуче відкинули можливість його відмінювання: з Інтернету, без Інтернету або навіть в ІНТЕРНЕТ (напевно, на знак поваги до глобальності явища). Четверті вирішили, що якщо пишеться українською, то має схилятися: в Інтернеті, без Інтернету, з Інтернетом (хоча 'net' означає 'мережа', тобто іменник жіночого роду). Ця плутанина була присутня досить довго. Наразі відомо, що слово Інтернет включено до складу словника нових українських слів. Це іменник чоловічого роду, який звучить і змінюється як звичайне слово української мови та за законами цієї мови: Інтернет, Інтернет, Інтернет, Інтернет. Більше того, від нього вже зафіксовано два прикметники: інтернетну та інтернетову, що говорить про входження слова до основного складу української мови. Підлексичним освоєннямми маємо на увазі освоєння слова як одиниці лексики. Лексично освоєним слово можна вважати тоді, коли воно називаєріч, явище, властиве нашій українській дійсності, коли у значенні його не залишається нічого, що вказувало б на його іншомовне походження. Наприклад, словоспортзапозичене з англійської, але це явище властиве українській дійсності, українському життю так само, як і англійському.Отже, це слово лексично освоєно. Не нагадують ні про що іноземне такі англіцизми як піджак, жакет, светр, пуловер, аврал, комбайн, кекс, ринг, теніс, футбол, волейбол, тренер, рейка. Більшість англіцизмів успішно функціонує в українській мові, при цьому зберігаючи деякі ознаки іншомовного походження: джем, джаз, джинси, смокінг, мюзикл, монітор, комп'ютер, міксер, експорт, імпорт, бізнес та ін.
Особливе місце посідаютьекзотизми(від грец. exotikos чужий, іноземний, незвичайний) - слова, що характеризують специфічні особливості життя різних народів і вживаються при описі неукраїнської дійсності. Екзотизми не мають українських синонімів, тому звернення до них під час опису національної специфіки продиктоване необхідністю. До англійських екзотизму належать слова:міс, місіс, містер, сер, джентльмен, фунт стерлінг, лорд, скаут, сквайр, скваттер, квакер, пер, паб, Скотланд ярд, ін.
В іншу групу виділяються варваризми (від грец. barbarismos),тобто перенесені на український ґрунт іноземні слова, які зберігають свою фонетичну та графічну «іноземність». Це слова-чужинці, які різко виділяються на тлі української лексики, не зафіксовані словниками іноземних слів, а тим більше словниками української мови. Активне використання англіцизм-варваризм стало прикметою нашого часу. Наприклад: фейс-контроль, дрес – код, ноу-хау, ху із ху, месидж, респект, батл, хеппіенд, уїкенд, тінейджер, ресепшин, макіяж, слем, стріт, релакс, користувач, он-лайн, перони, бейбі, долари, гамблер та ін.
Особливо популярними є англіцизми в назвах ТБ передач, магазинів, клубів: ток-шоу; дог-шоу; стрип-шоу; шоу бізнес; хіт парад; фан Клуб; Брейн-рінг; Фан парк (Роїв струмок); Секонд – хенд; Коуч Центр; Call-центр; Теніс Холл; Банк Хоум Кредит; Реал-кофорт; Світ Мама. До варваризмів примикають англомовні вкраплення в українську мову: о'кей, гуд бай, хеллоу, гань, вау, упс, ін.
Для з'ясування ступеня асиміляції варваризмів було проведено дослідження серед студентів коледжу. Метою даного дослідження було виявити рівень розуміння англіцизмів, які часто використовуються в засобах масової інформації. Студентам було запропоновано дати переклад/тлумачення наступних слів: