Антипедагогіка - Як розповісти дітям про лицарів

Практичні поради мами-неісторика.Частина перша: лірична. Мені завжди здавалося, що татам з хлопчиками має бути легше — стільки у них спільних тем, інтересів: футбол, взагалі спорт у всіх його проявах; музика (доросла така музика — рок хоча б, джаз, класика); подорожі, динозаври, електроніка, модельки… Але наш тато – інформатик та математик = програміст. Він і спорт любить, і музику, і до гаджетів любов синові прищепив! Коли Антошка ще бовтався в маминому животику, тато вже чекав: «Коли ж він виросте? Ми з ним у вихідні інтеграли брати будем!» Поки що у вихідні вони беруть велосипед — і на прогулянки ходять. А ось з лицарями, піратами і динозарами не склалося... А теми благодатні! Я була знайома з хлопцями, які всіх динозаврів знали поіменно, чим вони харчувалися.

А як зацікавити дитину, якщо ти сам «не в темі»/не в матеріалі, як кажуть КВНщики?Настав і мій час зануритися в лицарські часи... Комусь треба цих лицарів вирощувати...

Частина друга: практична.

Купили ми готовий картонний середньовічний замок у дитячому магазині в Луврі (він на фото 1). Планували до цього свій замок спорудити з коробок з-під взуття, а тут уже готова краса! А потім ще й лицарів набір прикупили у «дитячому світі» у Парижі.

Запалав у мені вогник надії: ось наш тато як зацікавиться лицарями, як зануряться вони з сином у світ щитів, гербів та фортечних стін із бійницями… Вікіпедія з Гуглом йому на допомогу! Але немає! Чудо не сталося... Математики - народ суворий!

А малюк наш не чекає на диво, запитаннями закидає: «А це що? А чому? А де вони сплять? А що вони їдять? Моїх знань ще з університетських часів вистачило на півгодини. Ірозумію я, що цього для допитливого пташеня замало буде... Порятунок — у бібліотеці взяла енциклопедію. І задоволена чоловікові урочисто принесла: читай не шкода! Ось він — промінь лицарського світла у темному царстві.

Але книга структурована погано, а математикам це смерті подібно: ні тобі логіки, ні тобі форми…

Частина третя: прозова.

Довелося все знову взяти у свої рученьки і вибрати із солянки збірної найцікавіші факти про лицарів для дітей.

Про лицарські замки:

Замки на той час будували на високому пагорбі, щоб побачити ворога здалеку. Перед замком залишали поле та луг, щоб підходи до замку добре переглядалися. Навколо фортечної стіни був рів, який заповнювали водою. До стін замку не підберешся і головне — не підкопаєшся. Увійти до замку можна було лише через підйомний міст.
Головна будівля замку – замкова вежа. Найнадійніше місце у всьому замку. Тут намагалися ще під час будівництва знайти джерело з водою – під час облоги це було особливо важливо. І ще рили підземний хід із вежі до найближчого лісу чи річки. Тут жили мешканці замку. У вежі знаходилася велика зала для бенкетів та обідів. Були спальні для господарів та дітей, кімнати для гостей та прислуги.
У замку було досить холодно. Бо батарей та котлів не було. Натомість стояли каміни, які топили дровами. І електрики теж не було. Тому освітлювали зали смолоскипи та свічки.
У замках часто влаштовували бенкети — свята з поїданням усіляких страв, вином, танцями та піснями.
Чим годували під час бенкету? Суп тоді ще не готували. Обід починався одразу з м'яса. Подавали засмаженого оленя чи кабана. Потім несли птаха, а вже за нею наступала черга зайців-кроликів іпирогів з рибою або м'ясом. Потім фрукти на десерт – яблука. А потім знову поїдали м'ясо... Їли руками, з хлібом, пізніше — ложками, а виделки з'явилися лише у 18 столітті.