Атропін як антидот
Атропін – класичний блокатор центральних М-холінорецепторів, периферичних М-холінорецепторів. Використовується як антидот для лікування отруєнь М-холіностимуляторами та інгібіторами АХЕ, наприклад фосфорорганічними інсектицидами та бойовими отруйними речовинами нервово-паралітичної дії.
Хімічні властивості
Атропін поряд із скополаміном відносять до тропанових алкалоїдів, які є третинними амінами і тому легко проникають у ЦНС. М-холіноблокатори, що відносяться до четвертинних амінів, наприклад глікопіронію бромід, іпратропію бромід, тіотропію бромід, не здатні долати гематоенцефалічний бар'єр.
Фармакодинаміка
Холінорецептори поділяються на М-і Н-холінорецептори. Атропін – блокатор М-холінорецепторів. Ці рецептори широко представлені в центральній та периферичній нервовій системі. Тривалість дії атропіну залежить від дози, шляху введення та становить у середньому 24 години або більше, якщо враховувати дію на окремі органи.
Інгібітори АХЕ (зокрема, фосфорорганічні та карбаматні інсектициди, бойові отруйні речовини нервово-паралітичної дії) перешкоджають розпаду ацетилхоліну і, як наслідок, призводять до його накопичення та постійної стимуляції холінорецепторів. Ефект атропіну в таких випадках зумовлений припиненням стимуляції М-холінорецепторів.
Фармакокінетика
Атропін швидко всмоктується при різних способах введення – при інгаляції, прийомі внутрішньо та внутрішньом'язових ін'єкціях. При прийомі внутрішньо 1 мг атропіну максимальна дія на ЧСС та слиновиділення спостерігаються через 1 та 3 год відповідно. Через 1 годину після введення дорослому 1 мг атропіну його сироваткова концентрація однакова як при внутрішньом'язовому, так і при внутрішньовенному введенні ін'єкції. При внутрішньом'язовому введенні зза допомогою автоін'ектора час досягнення максимального ефекту значно менший порівняно із введенням звичайним шприцом. Після внутрішньом'язового введення дорослим атропіну в дозі 0,02 мг/кг Т1/2 всмоктування та елімінації склали 8 хв і 2,5 год відповідно. Від 34 до 57% препарату виводиться нирками.
При закапуванні атропіну в очі спостерігається мідріаз, що викликається блокадою М3-холінорецепторів сфінктера зіниці. Ефект досягає максимуму протягом 30-40 хв і зберігається 7-10 діб. Атропін викликає також параліч акомодації (ефект досягає максимуму через 1-3 год, зберігається 6-12 діб), блокуючи М3-холінорецептори війного м'яза.
Вивчення біодоступності атропіну з крапель очей при їх прийомі внутрішньо показало, що у здорових людей він всмоктується в середньому на 65%. хоча цей показник суттєво варіював. Максимальна сироваткова концентрація досягалася через 30 хв, Т,/2 становив 2,5 год. Таким чином, у разі масового отруєння атропін у формі очних крапель можна успішно використовувати як антидот для заміни препарату для парентерального введення при нестачі останнього.
При інгаляції атропіну максимальна концентрація сироватки досягається через 1,3 год.
Показання до застосування антидоту
При отруєнні фосфорорганічними та карбаматними інсектицидами атропін як антидот застосовують окремо або спільно з пралідоксимом. Крім того, атропін призначають при отруєнні М-холіностимуляторами, грибами, що містять мускарин, для боротьби з брадикардією, спричиненою серцевими глікозидами, адреноблокаторами та антагоністами кальцію.
Спосіб застосування, дози атропіну як антидоту.
Єдиних рекомендацій щодо доз та схем введення атропіну як антидоту при отруєннях фосфорорганічними інсектицидами немає, оскількиклінічних випробувань не проводилось. Досвід показує, що оптимальна початкова доза для дорослих - 1-2 мг внутрішньовенно при легкому та середньому і 3-5 мг внутрішньовенно при тяжкому отруєнні, що супроводжується втратою свідомості. Дозу за необхідності подвоюють кожні 3—5 хв доки припиниться бронхорея і усунуть інші прояви холінергічного синдрому. З цього моменту переходять на інфузію атропіну щоб доза за годину становила 10-20% від потрібної для атропінізації. Далі дозу коригують, виходячи із стану хворого.
Побічні ефекти
При передозуванні розвиваються типові для отруєння М-холіноблокаторами периферичні (гаряча суха червона шкіра, затримка сечі, відсутність кишкових шумів, тахікардія, мідріаз) та центральні (занепокоєння, сплутаність свідомості, галюцинації чи пригнічення ЦНС) симптоми. У відсутність М-холіностимуляторів або інгібіторів АХЕ ці ефекти можуть розвинутись вже при введенні дорослому 0,5 мг атропіну внутрішньовенно, а на фоні цих препаратів можуть не з'являтися навіть при введенні кількох міліграмів атропіну.
Вживання при вагітності
Препарат долає плацентарний бар'єр і може спричинити тахікардію у плода на пізніх термінах вагітності.
Лікарські форми