Автомобіль-мотоколяска «Моргунівка» з кінокомедії «Операція «И»
СМЗ С-3А - двомісний чотириколісний автомобіль-мотоколяска, що серійно випускалася Серпухівським мотоциклетним заводом з 1958 по 1970 роки (з 1962 випускався модернізований варіант С3АМ). В автомобілі використовувався мотоциклетний двигун Іж-49 потужністю 8 л. Швидкість – 60 км/год. Усього було виготовлено 203 291 автомобіль.
С3А змінив на конвеєрі триколісну мотоколяску СМЗ С-1Л
, будучи насправді її чотириколісною модифікацією. Конструкція незалежної передньої підвіски типу «Порше» (два поперечні торсіони з чотирма поздовжніми важелями) та рейкового кермового управління були відпрацьовані на дослідному зразку НАМІ-031, який відрізнявся закритим кузовом із пластмаси.
Відомий за фільмом Леоніда Гайдая «Операція «И» та інші пригоди Шуріка». Після цього фільму автомобіль-мотоколяска отримав «народне» прізвисько «моргунівка» (у фільмі мотоколяскою керував персонаж Бувалий, зіграний актором Євгеном Моргуновим).
З погляду конструкції та експлуатаційних якостей, С3А мала як суттєві переваги, так і вагомі недоліки.
Головною проблемою було те, що, будучи по суті свого роду моторизованим інвалідним візком, не призначеним для далеких і тривалих поїздок, в умовах дефіциту звичайних автомобілів мотоколяску С3А була також наділена частковим функціоналом звичайного двомісного мікроавтомобіля, придатного для нормальної експлуатації дорогами загального користування.
Цей вимушений невдалий компроміс між повноцінним маленьким автомобілем і, за словами Лева Шугурова, «моторизованим протезом» приводив до того, що С3А виконувалаобидві функції однаково посередньо.
З одного боку, для «моторизованого інвалідного крісла» С3А була досить важкою (425 кг у спорядженому вигляді), трудомісткою та дорогою у виготовленні через суцільнометалевий кузов з просторовою рамою з хромансилевих труб. З іншого — за «автомобільними» мірками вона мала погану динаміку (максимальна швидкість 60 км/год), недостатню прохідність через невеликі колеса і слабку тягу мотора. Комфортабельність і дизайн відкритого кузова також залишали бажати багатьом кращого, а мабуть єдиною перевагою двотактного мотоциклетного мотора, що застосовувався на мотоколяску, була простота конструкції; інші показники - потужність, витрата палива (до 5 л/100 км), довговічність, галасливість - не витримували критики.
При цьому загальна простота та ремонтопридатність конструкції частково викуповувала її недосконалість та невисокі технічні характеристики, робила машину невибагливою в експлуатації, вкрай низька ціна на бензин у ті роки дозволяла не помічати порівняно високої його витрати, а головне – за всіх своїх недоліків, С3А все-таки виконувала, хоч і не ідеально, покладені на неї функції, суттєво полегшуючи життя людей з обмеженими можливостями.