Бабуся і батько десятирічного хлопчика вважають, що кожен з них краще подбає про дитину,
Сімейні конфлікти - це завжди справа темна, і складно знайти тільки одну абсолютно праву або абсолютно винну сторону. До редакції ”МК-Естонії” звернулася Тамара (всі імена змінені з етичних міркувань — прим. ред.), яка бореться за право бачитись із онуком зі своїм колишнім зятем. А той, у свою чергу, хоче зажадати аліменти зі своєї колишньої громадянської дружини, яка на даний момент є непрацездатною. Які права мають бабуся, і чи можна отримати аліменти від інваліда, розбиралася ”МК-Естонія”.
Аліменти у 10 євро
”Дочка не була офіційно одружена з В'ячеславом. У 2006 році у них народився Паша, а за два роки вони розбіглися. 2010 року Ольгу збила машина — перелом основи черепа, стовідсоткова інвалідність. Я її заново вчила їсти, ходити, але з головою вона з того часу зовсім не ладнає. Зараз вона живе окремо, їй виділили кімнату, але після аварії вона навіть до ладу і не розуміє, що має сина, — розповідає Тамара. — Ну, а куди онука? Нікуди ми виховували”.
Жінка показує різні чеки і пояснює, що Паша у них займався більярдом, 100 євро на місяць, у басейн ходив теж тричі на тиждень, загалом бабуся намагалася забезпечити онуку повноцінне життя, незважаючи на діагноз — гіперактивність та дефект концентрації уваги. Та й навчалася дитина добре, у щоденнику лише четвірки та п'ятірки.
”Коли донька подала на аліменти від батька Паші, це ще до того, як її збила машина, той лише відписки писав, що він у боргах як у шовках, на ньому купа кредитів, — каже Тамара та показує виписку з банку — по 10 євро як аліменти щомісяця. — Один раз було 181 євро, але це судовий виконавець зняв післячого В'ячеслав свій рахунок переказав на інший номер. Має борг за аліментами більше двох тисяч, а взяти з нього нічого, машина на ім'я тата, квартира на ім'я мами. Ото по десять євро і виплачував”.
За словами Тамари, щоб дитину відправити до школи, треба було обійти лікарів, і по всіх комісіях із онуком ходила саме вона, бо більше нема кому.
”Коли з донькою трапилося лихо, мені доводилося і на роботу, і до неї до дому по догляду, куди її перевели з лікарні, потім онука із садка забрати… Загалом, крутилась, як могла, дочці допомагали й чоловік, — згадує Тамара. — Онук жив і ні чого не потребував, поки не настав час його до першого класу відправляти. У мене документи не хотіли приймати у міністерстві, я пояснювала ситуацію, що мами у дитини немає, можна сказати, тата теж. Вони мені сказали оформляти опікунство”.
Тато знайшовся
Щоб оформити опікунство, Тамара звернулася до органів опіки у Горуправі, які знайшли отця Паші, В'ячеслава. І з того часу, як каже жінка, почалося їхнє горе.
Бабуся також каже, що після того, як її онук став жити з батьком, його стан здоров'я погіршився, був поставлений діагноз аутизм, до того ж дитина схудла.
”Я зустріла його у місті одного. І це за його діагнозу! Окулярів, які ми купували, на ньому не було, сказав, що як розбилися, так тато нові й не купив. Сам брудний, нечесаний. У жодні секції зараз не ходить. Та воно й зрозуміло, нема на що. Батько не працює”, — робить висновок Тамара.
Без роботи, але з дитиною
”МК-Естонія” зв'язалася з В'ячеславом, і він підтвердив, що зараз не працює. Однак це тимчасово і лише тому, що сам є інвалідом. Раніше в нього була втрата здоров'я 70 відсотків, а зараз, за останніми оцінками, лише сорок, але вінпланує це заперечувати.
”Дитина живе зі мною, ні чого не потребує. Так, зараз поки що він не ходить у секції. Але син почувається набагато краще. У бабусі його годували лише сосисками та ”бомж-пакетами”, тож у нього і живіт був здутий, і зайва вага була. А зараз він схуд, став набагато рідше хворіти, – заявляє батько. — Коли його привели до мене, він був у поганому стані, не міг елементарно потурбуватися про себе, самостійно вимитися. Чи не знав багатьох простих слів, що вони означають, його залишали одного будинку маленьким, ним ніхто не займався”.
В'ячеслав також каже, що не дає Тамарі бачитися з сином не тому, що свого часу вона забороняла йому побачення з дитиною, а тому, що вона налаштовує Пашу проти нього. За його словами, син сам у цьому зізнавався.
Крім того, він звинувачує Тамару в алкоголізмі, а її дружина в тому, що той б'є членів сім'ї і колись сидів у в'язниці, проте за що конкретно В'ячеслав точно не знає, тільки припускає.
”У молодості, йому було 15, він потрапив до в'язниці. Сказав, що це за хуліганство. Але мало що було, стільки років минуло! У нас хороша, благополучна сім'я, у домі достаток: телевізори, комп'ютери, побутова техніка. Хіба було б усе це у нас, якби ми пили чи ще щось? — резонно зауважує Тамара.
На запитання, чому В'ячеслав хоче стягнути аліменти зі стовідсоткового інваліда Ольги, він відповідає, що має право на це, тому й робить.
”Їй і до того, як машина її збила, дитина була не потрібна, вона гуляла, пила з тринадцяти років, до ладу не працювала. Мабуть, під машину потрапила під впливом алкоголю. І зараз вона вживає алкоголь, наркотики. То чому на це в неї гроші є, а на дитину немає? Нехай іде працювати”, - вважає чоловік.
Юрист Данило Ліпатовз юридичного бюро Progressor, який консультував Тамару, пояснює, що для того, щоб змінити ситуацію щодо опіки над онуком, бабусі треба звернутися до суду із заявою про встановлення опіки на користь дитини для того, щоб їй могли передати її на піклування. Однак поки що Тамара до суду не зверталася з цього приводу.