Біоградське озеро, Чорногорія - фоторепортажі, Hellotraveler
коротка інформація
| Підгориця |
| чорногорський |
| євро (EUR) |
| ≈ 1950 км |
Біоградське озеро
Національні парки Чорногорії - це надзвичайно красиві краї зі значними та рідкісними культурними, а також природними багатствами. Вони є екологічне і культурне ціле, регульоване і особливим законом. П'ять таких областей, що становлять близько 10% території Чорногорії, мають статус національного парку: Дурмітор, Біоградська гора, Скадарське озеро, Ловчен та Прокляття.
За час подорожі нам пощастило побачити кілька із них, але про це трохи згодом. У цьому пості хотілося б розповісти про нашу поїздку до національного парку «Біоградська гора», а саме до Біоградського озера.
Сам національний парк розташований у центральній частині гірського масиву Бієласіца, між річками Тара та Лім. У ньому знаходиться один із трьох останніх незайманих лісів у Європі з чотирисотрічними деревами, деякі з яких досягають висоти понад 40 метрів.
Як каже вивіска на вході, цей національний парк є однією з найстаріших областей у світі, що знаходяться під захистом держави.
На висоті трохи більше одного кілометра над рівнем моря, в самому серці незайманого лісу, розкинулося Біоградське озеро — найбільше та найвідоміше льодовикове озеро на території Національного парку.
З Колашина до Біоградського озера лише 21 км, їхати не більше 40 хвилин. Саме до відкриття парку ми були на місці. Заплативши за вхідний квиток 3 євро з особи (для туристів у складі групи передбачені знижки), ми вирушили на прогулянку.
Туристичні групи ще не встигли дістатисядо цього місця, тому у нас була чудова нагода прогулятися екологічними стежками парку лише вдвох.


Всі стежки в парку оснащені містками та дерев'яними настилами, що ведуть заболоченою місцевістю. На шляху зустрічаються лавочки, дерев'яні альтанки для пікніків, а також численні інформаційні стенди, що розповідають про унікальну флору та фауну парку.
У літній сезон активним туристам нудьгувати тут не доведеться. У парку створено чудові умови для риболовлі (вартість ліцензії, що діє протягом усього сезону, близько 20 євро), прогулянок на байдарках або човнах (вартість близько 8 євро/година), спостереження за птахами.
Тут можна покататися на конях, проїхатися одним із численних велосипедних маршрутів або вирушити підкорювати найвищу точку парку — гору Чрна-Глава заввишки 2139 метрів. Начута, що з неї відкривається чудовий краєвид на навколишні гори та Біоградське озеро.
Із задоволенням пройшлися б цим маршрутом, проте були обмежені в часі, та й одягнені не за погодою. Зазираючи наперед, хочеться відзначити, що погода в Жабляку була до нас прихильніша і дозволила зробити захоплюючий гірський трекінг - підйом на вершину гірського масиву Дурмітор під назвою Боботів Кук (2523 м).
Ну а ми вирушаємо в каньйон річки Тара і пройдемося рукотворним шедевром — мостом Джурджевича, що є найвищим у Європі.