Будинок-корабель на Великій Тульській
«Лежачий хмарочос», «Будинок атомників», «Будинок холостяків», «Титанік» — усе це імена величезної будівлі-монстра, яка вражає будь-якого урбаніста. Цей житловий будинок на вулиці Тульській був останньою спорудою у стилі конструктивізму у Москві, ознаменувавши завершення цілої доби радянської архітектури.
Рік побудови: 1986
Архітектори: Всеволод Воскресенський, Володимир Бабат
Ідея: Квартир у будівлі, якщо бути точним – 980. Цей грандіозний проект був прототипом ідеального будинку-комуни: від маленьких «однушок» – для неодружених, до двоповерхових чотирикімнатних квартир для великих забезпечених сімей. На перших «технічних» поверхах мало розташовуватися все необхідне для радянської людини — гастроном, кафе, дитячий садок, пральня, і навіть паспортний стіл. Це зараз зовнішній вигляд будинку досить сірий і похмурий. Спочатку він був білим, зведеним на просторій малозабудованій місцевості, і на тлі блакитного неба він виглядав як круїзний корабель, що впевнено прямує до світлого комуністичного майбутнього.
Як для свого часу, будинок повний інноваційних інженерних рішень. Всі кути в ньому не по 90 градусів, а по 87 і 93 - таким чином він сейсмічно стійкий і не може впасти. На вигляд будинок має 16 поверхів, проте насправді їх 14: на верхніх поверхах розташовані небувалі як для радянської традиції дворівневі квартири. Висота будівлі – 50 метрів, довжина – півкілометра.
Легенди: Вважається, що головний виконроб до цього будинку будував лише атомні реактори, тому багато особливостей будівлі призначалися на випадок атомної війни. Будинок сповнений казусів та ляпів у плануванні. В одній квартирі може бути три стояки, і її господарі, перекривши воду перед від'їздом у відпустку, могли запросто позбавити.водопостачання своїх сусідів У будівлі повно порожніх кімнат, що мають вікна, але без входів та виходів. За однією з версій, у цих приміщеннях засідали агенти КДБ, які доглядали мешканців, які мали відношення до оборонної промисловості.