Чи чекати Україні при Трампі кредиту від МВФ
Фонд взяв несподівану паузу у вирішенні питання про виділення нашій країні чергового траншу. Поки що без його грошей ми проживемо, але вже з 2018 року почнуться великі проблеми.
Перспективи видачі чергового мільярда оцінювала "Країна".
“Або міністр фінансів переплутав Україну з Сомалі, або МВФ”
Згідно з документом, буде розглянуто співпрацю фонду з Індією, Індонезією, М'янмою, Кенією, Антигуа та Барбуда, Іспанією, Лаосом, Сомалі та Австралією. України у цьому списку немає.
“Одне з двох, чи міністр фінансів переплутав Україну з Сомалі, чи МВФ”, — сміється з цього приводу економіст Віктор Скаршевський.
Втім, плани української влади щодо отримання чергових траншей кредиту переносяться так само часто, як і обіцянки щодо безвізового режиму. Але питання, чому України знову немає на порядку денному Фонду, нікуди не подінеться.
Україна хоче транш авансом
Фото: Українські новини
Відсутність успіхів українська сторона пояснює тим, що з моменту отримання попереднього траншу весь час уряд був зосереджений на забезпечення стабільності податково-бюджетної сфери та фінансової стабільності. Все, що не виконано у 2016 році, Україна обіцяє виконати цього року. "У цій ситуації, ми просимо зберегти, і в деяких випадках, модифікувати 8 структурних маяків, що залишилися, як зазначено в доданому Меморандумі і запропонувати низку нових критеріїв, щоб допомогти зберегти темпи реформ", - йдеться в документі, оприлюдненому "Українськими новинами".
Фото: Українські новини
У чому логіка? За словами експертів, вся справа у звичці отримувати кошти МВФ авансом ще до того, як виконуються маяки.
“Україна постійно отримує транші авансом і ніколи не виконує програмуспівробітництва. Не було пенсійної реформи — дали транш. Не було обігу землі сільськогосподарського призначення — все одно дали транш. Наразі не виконано 8 пунктів Меморандуму про співпрацю — все одно просять транш”, — каже “Країні” економіст Віктор Скаршевський.
Втім, така логіка у минулому працювала завдяки геополітичним моментам. Країни ЄС та США, які мають контрольний пакет голосів у МВФ, давали гроші Україні як своєму союзнику, який бореться з Україною. Саме тому заплющувалися очі на хронічне невиконання умов. Але чи спрацює така логіка за президента Дональда Трампа?
Думки експертів із цього приводу розійшлися.
“Четвертий транш буде, а ось п'ятий. ”
Фінансовий експерт Андрій Блінов оцінив ймовірність отримання наступного траншу кредиту найближчим часом більш ніж 50%.
“Найближчим часом ймовірність отримання траншу вища за 50%. Гроші МВФ спрямовуються до золотовалютних резервів. Якщо ми цих грошей не отримаємо, це не дуже критично. Наразі золотовалютні резерви на позначці 15 млрд доларів та інтервенції на підтримку курсу національної валюти, які провів останнім часом НБУ, особливо не змінили ситуацію”, – каже “Країні” Блінов.
“Зараз МВФ, судячи з тону дискусії, готовий погодитися, що ухвалення бюджету у нинішньому вигляді і націоналізація Приватбанку – це вагомі аргументи щодо виконання зобов'язань перед фондом і тому я оцінюю ймовірність отримання четвертого траншу високо. Але далі вийдуть на перший план питання продажу землі сільгосппризначення, пенсійного віку, тобто такі питання, які завжди викликають у суспільстві вкрай гострі протиріччя. І передбачити, чи ми отримаємо ще гроші від фонду, складно”.
“Чим більше грошей дастьМВФ, тим більше їх з'їсть ховрах”
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що кредиту найближчим часом ми не побачимо.
“Скоріш за все зараз буде велика пауза, поки Порошенко не домовиться з Трампом — навряд чи МВФ щось видасть. Та й сам Трамп може порушити питання про зміну керівництва МВФ”, — каже Охріменко.
Щоправда, на його думку, нам зараз транш не потрібний. “Заради мільярда доларів вбивати економіку, йти на всі ці непопулярні заходи не можна. Може, хлопці з Кабміну мають звичайні амбіції, бажання показати, що вони щось роблять, або розпиляти цей транш, але до підняття економіки він не матиме жодного стосунку”, — вважає Охріменко.
“Транш не дають навіть не через те, що Україна не виконує програми. А через те, що розбазарила надто багато грошей і не змогла відзвітувати, але чомусь знову просить, — каже політичний експерт Костянтин Бондаренко. — Знаєте, є такий анекдот. Виступає голова колгоспу: “Товариші! Позаторік ми посіяли 10 гектарів пшениці. Все з'їв ховрах. Минулого року ми посіяли 50 гектарів пшениці. Все з'їв ховрах. Товариші! Давайте посіємо цього року 500 га пшениці! Нехай проклятий ховрах подавиться!” Так і в Україні — чим більше грошей дасть МВФ, тим більше їх з'їсть ховрах”.
Водночас політолог Руслан Бортник переконаний — видача Україні кредиту — це не так економічне питання, як політичне.
Проблема-2018
Більшість економістів кажуть, що найближчим часом транш для нас не є критичним. Поки що золотвалютних резервів вистачає, щоб утримати курс на рівні не більше 30 гривень. Крім того, зберігається непогана кон'юнктура на основних експортних ринках України — сталі тапродовольства, що забезпечує приплив валюти до країни.
Але затримка з кредитом МВФ означає відсутність коштів від інших міжнародних організацій, на які розраховує Україна. Тобто економіка не отримає додаткових ресурсів для розвитку. А у разі погіршення експортної кон'юнктури курс може просісти і нижче 30 гривень. Тобто, подушки безпеки вже не буде.
Але головні проблеми настануть у 2018 році.
Мало хто вже пам'ятає, але ще півтора роки тому Україна в особі тодішнього міністра фінансів Наталії Яресько та колишнього прем'єра Арсенія Яценюка уклала договори реструктуризації боргів перед зовнішніми кредиторами, а Верховна Рада ухвалила законопроекти, необхідні для завершення цієї реструктуризації. Вона передбачала мораторій на виплату боргів, термін якого спливає якраз у 2018 році.
Більше того, згідно з цими умовами, уряд бере на себе зобов'язання у 2021-2040 роках, тобто протягом 20 років, виплачувати кредиторам додаткові кошти, якщо номінальний ВВП країни перевищить $125,4 млрд. У МВФ припускали, що такої величини ВВП України може досягти до 2019 року.
Якщо зростання ВВП становитиме 3-4%, кредитори отримають 15% від приросту, а якщо зростання ВВП перевищить 4% — міжнародним позичальникам України дістанеться 40% від приросту.
І це крім виплат за раніше взятими боргами. Так, за програмою МВФ до 2028 року Україна має виплатити фонду 12,348 мільярда SDR (спеціальних прав запозичення). За сьогоднішнім курсом це приблизно 16,7 млрд. доларів.
Ці умови реструктуризації стануть, на думку Скаршевського, великою проблемою для нашої країни. “Якщо ми не матимемо економічного зростання, то нам доведеться брати нові кредити, щоб покрити старі. Якщо буде, то майже половину цього приростуми віддамо кредиторам. В обох випадках кабала”, — каже економіст.
Тому до 2018 року Україні доведеться або домовлятися з МВФ, щоб було чим віддавати 22 млрд. доларів, або змінювати економічний і, можливо, політичний курс, щоб вирватися із замкнутого кредитного кола.
Галина СТУДЕННИКОВА
МВФ начхати на цю дрібницю. Тим більше, що папуаси все одно не можуть нею самі розпоряджатися. Його завдання - підготувати законодавчу ситуацію в країні до дійки населення та передачі активів країни на користь глобалістів. А кредитами воно купує папуаські елітки і замилює очі тубільцям.