Чи можна робити інгаляції при отиті поради лікарів

При лікуванні отиту виникає питання, чи можна робити інгаляції, адже захворювання має особливу специфіку перебігу запального процесу та впливу на організм. З одного боку, розпилення ліків подібним шляхом дозволяє проникнути у важкодоступні зони та усунути інфекцію, а з іншого – сама пара може нашкодити хворому та посилити ситуацію. Саме тому важливо з'ясувати наперед коли інгаляція справді лікує, а коли може стати причиною серйозних ускладнень.

Принцип впливу інгаляцій

Інгаляції часто застосовуються при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, але при отит вони теж здатні надати позитивний ефект. Система «вухо-горло-ніс» відрізняється тісним зв'язком своїх елементів. Це означає, що хвороби горла та носа можуть мати безпосередній вплив на розвиток запалення вух.

Інгаляції призначаються з метою активного на запалені інфіковані органи. Принцип процедури полягає в тому, що ліки розщеплюються до дрібно дисперсійних частинок, у такому вигляді вони здатні проникнути в далекі відділи системи. Крім того, дрібні частинки легше вбираються і надходять безпосередньо в осередок поширення інфекції.

Інгаляції можна проводити різними способами:

дихати над мискою з гарячою водою;
за допомогою заварювального чайника;
спеціальними приладами-інгаляторами.

Розрізняють кілька основних груп процедури:

До найефективніших і найсучасніших відносяться інгаляції небулайзером. Інгаляції за допомогою цього приладу представляє останню групу ультразвукову. Розщеплення лікарської речовини на дрібні частинки відбувається за рахунок дії ультразвуку. Це забезпечуєглибше проникнення препарату в уражені органи. Незважаючи на те, що досягти вушної порожнини все одно навряд чи вдасться, інгаляція з небулайзером надає більш ефективний вплив на сусідні тканини, зменшуючи їх набряклість, знімаючи запалення та знищуючи хвороботворну мікрофлору.

Показання до проведення

Зважаючи на особливості інгаляції, цю процедуру можуть призначати як інструмент непрямого впливу на проблемну зону. Отит часто є своєрідним ускладненням після простудних захворювань дихальних шляхів. Набряклість носоглотки призводить до закупорки євстахієвої труби.

Для усунення набряклості та полегшення відходження мокротиння рекомендується робити інгаляції з додаванням ефірних олій або спеціальних ліків, наприклад, мірамістину.

Особливо добре зарекомендували себе інгаляції небулайзером, які при отиті дозволяють забезпечити доступ діючих речовин у важкодоступні зони.

Можна проводити процедуру на початковій стадії простудного захворювання та при серозному отіті без прояву специфічних симптомів. У цьому випадку ліки, з якими готується інгаляція, допомагають швидше усунути джерело запалення та нормалізувати стан м'яких тканин. Безпосередньо на вухо пари не мають впливу, але прискорення лікування першопричини отиту позитивно позначається на стані хворого.

Таким чином, показаннями при отиті до проведення інгаляцій є наступні проблеми:

запалення носоглотки та верхніх дихальних шляхів;
ринофарингіт;
проблеми з мигдаликами та аденоїдами;
запалення придаткових пазух носа;
кашель;
Початкова стадія отиту.

Коли варто відмовитись від процедури

Незважаючи на користь інгаляційі досить широкий спектр їх застосування далеко не завжди допускається їх проведення під час отиту. У деяких випадках цією процедурою можна стимулювати негативні процеси та посилити запалення.

Шкода аерозольного впливу може бути пов'язана з такими моментами, як:

прогрівання стимулює розвиток гнійного процесу;
тепле вологе середовище є ідеальним для розмноження патогенних мікробів;
інфекція може поширюватись на здорові ділянки;
великодисперсні частинки ліків не досягають своєї мети;
відбувається розбухання та розм'якшення слизу;
закупорюються вузькі ходи, зокрема, євстахієва труба;
вікові особливості впливають стан епітеліальної тканини при такому впливі.

Також виділення здатні набухати і закупорювати і без того набряклу євстахієву трубу. Це призводить до уповільнення лікування отиту. У дітей цей процес особливо помітний, тому що слухова трубка відрізняється більш простою і недосконалою будовою, епітелій у ній більш сприйнятливий до сторонніх впливів. Загалом до 6 років на процедуру вводяться обмеження, її використовують дуже рідко та виключно під контролем лікаря.

Не варто застосовувати інгаляцію при розвитку гнійного отиту. Виділення такого плану не допускають прогрівання будь-якого роду, навіть компреси. Збільшення рівня вологості у носоглотці стимулює розмноження патогенних мікроорганізмів. У результаті запальний процес поширюється на сусідні тканини та органи.

Інгаляція не здатна вплинути на вуха, вона лише націлена на усунення захворювань дихальних шляхів. При цьому нераціональне застосування методу здатне ускладнити лікування отиту, оскільки за певних умовстимулює розвиток негативних процесів Саме тому вдаватися до подібної процедури необхідно тільки в тому випадку, якщо її призначив лікар. Дітям її проводять дуже рідко і часто не раніше 6 років.