Чи схожі вірменська та грузинський алфавіти

Чисто зовні схожі, а як насправді?

Взагалі-то вони і "чисто зовні" теж не схожі. Для непосвяченої людини це просто дивні знаки, кострубаті та пузаті закорючки, ну таки рідні брати тайської писемності чи каннада - незрозумілі письмена, що з них взяти. Якщо подивитися на зразки каліграфічного або графічного мистецтва, то в очі кинетьсявідмінність в естетичних установках, і людина уважна, не знаючи ні вірменської, ні грузинської мов, ніколи не переплутає текст вірменською мовою з текстом грузинською (вже хоча б тому, що помітить у грузинському листі відсутність великих літер).

Питання про те, чи Месроп Маштоц ставився до створення грузинської писемності, дуже давно є предметом як суто академічних дискусій, так і навколонаукових інсинуацій з політичним підтекстом. Вірменська писемність безсумнівно вплинула на писемність сусідніх народів, а ось якою мірою - це вже інше питання, і схожість-несхожість тут не відіграє жодної ролі. Є думка, що і "наші" солунські брати Кирило і Мефодій розробили зовсім некирилицю, аглаголицю, в якій теж досить корявих і пузатих закорючок, що нагадують грузинський лист. Корейськийхангиль зовні нагадуєієрогліфічний лист, але побудований на зовсім інших принципах, і оформлення букв у складі надає їм вигляду ієрогліфів (для тих, природно, хто ні китайських, ні японських ієрогліфів не знає , а "просто дивиться" на них), тому що вплив китайської каліграфічної естетики був надто великий на культуру сусідніх народів.

Ось у Вікіпедії є порівняльна таблиця давньогрузинського алфавіту та сучасного вірменського:

Відразу виникають питання:

До якої епохи належить давньогрузинський варіант, поданий у таблиці? Наскільки він відрізняється і від давніших зразків, і від сучасного листа?
Чи є якесь суто лінгвістичне пояснення тому, що одні й самі звуки позначаються різними буквами, тоді як дуже схожі букви позначають різні звуки?
Наскільки зміниться зображення букв, якщо їх не просто промальовувати (як на таблиці), але відтворити вірменський алфавіт різними сучасними шрифтами, а давньогрузинський алфавіт написати в стилістиці тієї епохи, до якої він відноситься?

Так що особисто мені ця таблиця здається, скажімо так, не дуже акуратною з наукового погляду.

Чому я весь час повертаюся до естетичного аспекту дизайну алфавіту і надаю йому такого важливого значення?

Та тому, що на згадку спадає історія з двома рідними кириличними літерами: і, н. Спочатку це були запозичені грецькі (ця)? і (ню)?. Але "перегородка" останньої була на смак наших предків занадто діагональною, і її намагалися накреслити якомога ближче до горизонтальної лінії, а при високій швидкості перегородка у першої виходила не дуже горизонтальною і намагалася стати діагональною, але вже в дзеркальному відображенні. І обидві літери були з майже горизонтальними "перегородками". При цьому на берестяних грамотах немає такого естетства, і N прокреслена дуже чітко. Порівняйте створені приблизно в той самий час берестяну грамоту (1025–1050)

та сторінку Остромирова Євангелія (1057)

Змінювалися сторіччя, на зміну статуту прийшов напівустав, а потім і скоропис. Писати треба було багато та швидко. Виникала плутанина, літери треба булоякось відрізняти один від одного. До моменту введення цивільного шрифту (1708 р.) було давним-давно забуто або не мало ніякого значення, хто перший "володів" горизонтальною перегородкою, і такН остаточно перетворилася наІ, аN уН.

Ця повчальна історія про те, як наші дві рідні літери змінили дизайн, є застереженням від поспішних висновків про те, що схоже і що від чого сталося, на підставі поверхового знайомства з розрізненими і вирваними з контексту фактами.