Читати книгу Чому він нас знищував Сталін та український голодомор, автор Кульчицький Станіслав
ЗМІСТ.
ЗМІСТ
Слово до читачів
До теми Голодомору вчений знову звернувся після скорботної дати — 70-х роковин трагедії. Тепер його цікавив не так фактичний бік справи, як можливість використання її для доказу реальності злочину — акта геноциду відповідно до міжнародного законодавства. Працюючи над новою книгою про Голодомор, С. Кульчицький переконався, що доказова база існує. Своїми аргументами він поділився з читачами газети «День» у циклі статей «Чому Сталін нас знищував?». Ніколи раніше газета не друкувала матеріал такої протяжності — понад 4 друковані листи. Але ми пішли на це з огляду на виняткову важливість такої теми для України, нашої національної свідомості.
Мета статті «Чи був Голодомор геноцидом? видно з її назви. Тут учений зосередив увагу читачів газети «День» на тому, як розглядався голод 1932–1933 років в Україні та світі у різні історичні періоди, які обставини заважали сприймати мільйонні втрати населення внаслідок створеної владою ситуації голоду як геноцид.
У статті «Голодомор 1932–1933 років як геноцид: прогалини у доказовій базі» С. Кульчицький звернув увагу прихильників концепції геноциду на слабо аргументовані пункти у системі доказів. Статтю «Смертельний вир» присвячено обставинам загибелі української Кубані через розповсюдження на цей регіон України репресивних дій сталінських сатрапів, які здійснювалися в УРСР.
Статті С. Кульчицького показують не лише те, як голодувало українське село, а й те, чому воно голодувало. Вчений доводить, що Голодомор був наслідком політики вузької групикремлівського керівництва, яке в ситуації важкої кризи, спричиненої його ж авантюристичною економічною політикою, не зупинялося ні перед чим, щоб терором збити розпал народного невдоволення. Об'єктом цілеспрямованого терору голодом стала Україна, розташована біля кордонів Європи, найбільша національна республіка з великими традиціями визвольної боротьби.
Над проблемами Голодомору ламають списи вчені та політики. Думаю, що всім учасникам дискусії, яка давно набула міжнародного характеру, слід дослухатися аргументів вченого, за плечима якого десятки книг, сотні статей, велика наукова школа. Його аргументи мають бути переконливими для тих, хто обстоює наукову істину, а не політичну позицію у суперечці.
Читачі, знайомі з виданнями серії «Бібліотека газети «День — «Україна Incognita», безперечно, добре пам'ятають книгу «День і вічність Джеймса Мейса», присвячену пам'яті, науковій, публіцистичній спадщині та яскравому, унікальному життю Джеймса Мейса — нашого журналіста , одним із перших у світовій історичній думці та журналістиці, який проаналізував приховані механізми сталінського «терору голодом». Зауважимо, до речі, що Станіслав Кульчицький добре знав Джеймса. Пройшовши складний шлях внутрішньої еволюції, він продовжує пошук наукової істини. Але обидві книги, які йдуть, безумовно, в одному руслі — духовного очищення суспільства і переслідують спільну мету, не повторюють одна одну, а демонструють різноманітність підходів до вивчення страшної трагедії українського Голодомору.
Сподіваюся, ця книга допоможе глибше усвідомити сторінки минулого і колись українці й українською почують слова розуміння та офіційного визнання Голодомору геноцидом.
Ця книга — внесок у подолання комплексу жертви та зміцненнядуховної суверенності українців Наш народ, який пережив ТАКЕ та встояв, не може не мати амбіцій. Пам'ятати боляче. Але біль – це реакція живого організму.