Читати книгу Про що мріє герцог, автор Пітерсен Дженна онлайн сторінка 1
ЗМІСТ.
ЗМІСТ
Про що мріє герцог
Дженна Пітерсен - "Про що мріє герцог"
Оригінальна назва: "What the Duke Desires"
Переклад: mshush, Сінчул, viktorina, Lorik, Іришенька, barsa, Lin Lynx, basilevs, Весея, Prozerpina, Svetlanka, atargat
Редагування: Lapunya, Marigold, mshush, Svetlanka
Переклад здійснено на сайті http://lady.webnice.ru
Взяти участь у роботі Ліги перекладачів http://lady.webnice.ru/forum/viewtopic.php? t=5151
Герцог, мабуть, завжди отримує те, що хоче.
Що стосується нового герцога Біллінгхема, Саймон Креторн має один важливий обов'язок: йому необхідно знайти відповідну дружину і продовжити сімейний рід. Але серед усіх прийнятних дівчат, які приїхали на його заміську вечірку до відкриття сезону, він бажає лише одну. І вона може бути найневідповіднішою нареченою з усіх.
Ліліан Мейх'ю відчайдушно хоче явити всьому світу огидний, руйнівний за своєю силою секрет покійного батька Саймона, тому що тільки так вона зможе врятувати репутація своєї сім'ї. Але коли дівчина знайомиться з новим герцогом, вона починає запитувати себе: чи здатна вона зруйнувати світ цієї людини з такою жорстокістю? Колись вона найсильніше на світі жадала знищити його добре ім'я, тепер же найбільше у світі вона хоче його поцілунку.
Виявившись бранцями помсти та найсильнішого бажання, Саймон та Ліліан не змогли встояти один перед одним. Так почався їхній пристрасний роман… Але за кожним дотиком ховалася зрада. А шокуюче минуле герцога, що відкрилося, могло привести його до загибелі.
У неї ніколи не було обличчя. Саме тому з самого раннього дитинства, відколи Саймон був хлопчиком, він знав,що вона частина його сну. Чи не кошмару, тому що вона не була примарою. Саймон не знав, як її описати. Він не міг розглянути її фігуру, зате відчував якесь почуття при її появі. І це було відчуття спокою.
Саймон не міг пригадати, щоб вона хоча б раз не ставала частиною його сновидінь. Вона пливла по пейзажах його нічних фантазій, що змінювали один одного, і проганяла несподівано виникаючі кошмари.
І коли вона починала говорити, з її губ завжди злітали ті самі слова:
Почувши їх, Саймон Креторн, герцог Біллінгем, різко розплющив очі, все ще перебуваючи в тумані від несподіваного пробудження і не розуміючи, де він. Він пильно вдивлявся в темряву своєї кімнати, шукаючи таємничої фігури, яка повинна була неодмінно виявити свою присутність, і цього разу вона була б із плоті та крові.
Але, звичайно, її не було в кімнаті.
Вилаявшись, Саймон відкинув ковдру, підвівся і пройшов по спальні до вікна. Він різко відсунув важкі штори і скривився від яскравих променів сонця, що вдарили йому в обличчя.
Подивившись на годинник на камінній полиці, він зрозумів, що ще зарано для пробудження. Він мав у запасі цілу годину перед тим, як прийде його камердинер і допоможе одягтися. Напередодні Саймон ліг пізно. Він провів всю ніч, випиваючи зі своїм найкращим другом Рісом Карлайлом, герцогом Уеверлі, який приїхав до Біллінгема, щоб запропонувати Саймону моральну підтримку на час пригнічуючого заміського прийому, який розпочинався сьогодні.
Мабуть, саме тому знову повторився цей сон, що його турбує, з безликою жінкою. Вона зазвичай з'являлася тоді, коли йому було ніяково, коли його щось турбувало. І справді, цей прийом був дуже важливим. Хіба ні?
Зрештою, через якихось кілька годин, принаймнімірою, дюжина гарних карет прибуде по під'їзній дорозі, і зграйка молодих осіб зі своїми матусями чи компаньйонками будуть облягати його. Перш ніж два тижні розваг підійдуть до кінця, одна з цих леді одного прекрасного дня може стати його невестою. І діамант Біллінгемов, який носили всі одинадцять герцогинь Біллінгем, сяятиме на її пальці, сповіщаючи весь світ про те, що новий герцог знайшов нарешті свою наречену.
Саймон застогнав, опустив штори і знову впав на ліжко. Якщо він уже почав бачити уві сні безлику жінку, безперечно, заміський прийом буде дуже довгим.
- Ти справді впевнена, що твоя тітка спить? - Прошепотіла Ліліан Мейх'ю, штовхнувши ліктем свою найкращу подругу леді Габріелу Уотсенвейл. – Мені здається, що її очі розплющені.
Габбі ледь помітно здригнулася. Дві дівчини, що їхали в тряскій кареті, спрямували пильні погляди на свою компаньйонку, у якої був порожній, потьмянілий погляд.
- Так, вона насправді спить, - прошепотіла її подруга і відвела від тітки очі. - Жахливо виглядає, чи не так? Проте запевняю тебе, що тітка Ізабел спить. Навіть якщо це не так, вона глуха, як тетерів. Ми можемо прокричати весь «Словника вульгарної лексики», і вона навіть не ворухнеться.
Ліліан придушила смішок, прикривши долонею рота.
– А у нас хіба є копія цього словника під рукою, щоб було кричати? Я дуже хотіла б розширити свій словниковий запас. Хіба не було б чудово, якби я змогла прийти прямо до герцога Біллінгема і сказати йому все те, що думаю про його так званого святого папу в таких виразах, від яких у нього задимилися б вуха?
- Вчинити так, означало б викрити себе, ти не знаходиш? Мета твого візиту в тому, щоб потихеньку роздобути свідчення того, що батько нинішньогоГерцога не був взірцем чесноти, як звикли думати про нього в суспільстві. Якщо ти протягом п'яти хвилин після нашого прибуття образиш герцога, тебе відправлять збирати речі до обіду. Так у тебе нічого не вийде.
Схрестивши руки на грудях, Ліліан подерлася на місці.
- Що ж, думаю, ти маєш рацію. Залишаю тобі міркування щодо логіки замість того, щоб заохочувати мої фантазії! Знаєш, іноді я забуваю, що я старший за тебе на цілих чотири роки.
– У мене стара душа.
Ліліан, дражнюючи, показала мову, але потім сумно зітхнула.
- У такому разі мені доведеться забути про вивчення вульгарних слів і дотримуватися свого