Чому багато видавництв друкують книги шрифтами із засічками, якщо їх читати куди менш зручно,
Легке, безперешкодне читання тексту досягається за рахунок того, що ми можемо легко відрізнити одну літеру від іншої — і в той же час, за рахунок того, що всі літери побудовані за одним принципом і відносяться до однієї спільності (тобто шрифту або, якщо брати ширше, гарнітурі). Взагалі принцип відмінності і, одночасно, подібності, лежить в основі функціонування мови (можете почитати Фердинанда де Соссюра).
Простіша форма літери не завжди гарантує, що текст буде зручний для читання. Справді, у такому разі око менше чіпляється за «родимі плями» того чи іншого знака, проте це навпаки, ускладнює роботу мозку — йому стає важче відрізнити одну літеру від іншої, а отже, знижується швидкість читання (якщо форма особливо нелогічна та невдала, читання може стати дискомфортним).
Шрифти із засічками (антикви) ведуть свій родовід від давньоримського маюскула — тобто написів на фронтоні якогось Пантеону чи амфітеатру в Пулі. У Середні віки до накреслення, яке ми тепер знаємо як прописне, додалися малі (тобто мінускульні) літери — їхня форма склалася за багато століть розвитку латинської рукописної традиції. Таким чином, будь-яка антиква будується відповідно до механіки людської руки, будь то рука переписувача або камнетеса. Вважають, що саме тому антиква так добре сприймається людським оком (крім того, форма антиквенного шрифту пройшла тривалу еволюцію, якою не може похвалитися гротеск).
Шрифти без засічок стали масово нарізати в 19-му столітті — тоді їх вигляд був усім у новинку, звідси й найменування «гротеск». Перші гротески своєю побудовою були засновані на так званій антикві «нового стилю» — ті шрифти узвичаїлися до кінця 18-го століття, від «старостильних» антикв вони відрізняються набагатовеликим контрастом між штрихом і білим простором, а також меншою різницею у висоті великих і малих літер (за рахунок цього вони набагато менш зручні для читання, хоча і надзвичайно витончені). До гротеску 19 століття сходить загальновідомий шрифт гельветика зі своїми численними родичами.